Відмінності між версіями «Смута»
(→Ілюстрації) |
(→Зовнішні посилання) |
||
Рядок 60: | Рядок 60: | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2019 року]] | [[Категорія:Слова 2019 року]] | ||
− | |||
− |
Версія за 14:39, 23 листопада 2019
Смута, -ти, ж. Печаль, грусть.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
СМУ́ТА, и, жін.
1. розм. Невеселий, важкий настрій, викликаний горем, невдачею і т. ін.; сум, журба. Смута, як камінь, серце давить, Іще гнітить нудьга лихая (Українські поети-романтики.., 1968, 343).
2. заст. Заколот, заворушення, безпорядки. Так-то, люди! Були бійки, Були в нас і смути, Та такої, як се була, — Такої й не чути! (Степан Руданський, Тв., 1956, 253)..
3. заст. Незгода, розбрат, чвари. — Люди, в цей нелегкий час житейської смути святий монастир не може захистити вас (Михайло Стельмах, I, 1962, 638).
Цитати з української літератури з використанням слова "смута"
"І з реву хвиль виходить смута," Карманський Петро Сильвестрович - «Роздерлось небо…»
"— Знаю только, что со смерти Богдана, булаву, по просьбе его, вручили маловозрастному сыну его Юрку, под опекою Ивана Выговского, а потом этот "недоляшок" захватил все в свои руки… Поднялась смута, братская резня и Хмельниченка постригли в монахи." Старицький Михайло Петрович - Молодость Мазепы
"Утомлена смута важкою горою;" Карманський Петро Сильвестрович - «Снуюся над морем…»
"Піде за тобою гірка моя смута:" Карманський Петро Сильвестрович - «Й чому сей залив в землю не западе…»
"Була паки смута велія й у царі-городі Константиновому, й в Олександрії єюпетській, і в Сірії, й в інших землях грецьких" Білик Іван Іванович - Меч Арея
"Від усіх цих хитрощів Матеолога цар Калойян з усіма своїми рятувавсь у своїй землі — невдовзі ця смута уляглася." Вишенський Іван - Книжка
"Й почали боляри та князь неволити людей до грецької віри, й не хотів народ, і коромолився вельми, й настала в землі Булгарській смута страшна, брат ішов на рідного брата, а батьки супрути синів." Білик Іван Іванович - Похорон богів
"Йому чомусь раптом знову згадався лiс його дитинства, таємничий Колiсниковий гай, в хащах якого заблукав дитиною, смута, що охоплювала його в ньому" Кашин Владимир - I жодної версiї