Відмінності між версіями «Ружина»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | Ружина(від ружо) - рушниця. "ой козак до ружини", Зажурилась Україна, нар. творч. Вогнепальна ручна зброя. | |
| + | |||
| + | Мисли́вська рушни́ця — вогнепальна зброя для полювання. Це була хороша мисливська рушниця, традиційний подарунок тестя майбутньому зятеві в день заручин (Тулуб, В степу.., 1964, 381); Протита́нкова рушни́ця, військ.— важка вогнепальна зброя для боротьби з танками противника. Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 245). | ||
| + | |||
| + | ◊ Ста́вити (поста́вити) під рушни́цю, військ., дорев.— з метою покарання примушувати стояти якийсь час у повному озброєнні й спорядженні; Ста́вити (поста́вити, зіста́вити і т. ін.) рушни́ці в ко́зла (в ко́зли) див. ко́зла; Стоя́ти під рушни́цею, військ., дорев.— бути у повній бойовій готовності. | ||
| + | |||
| + | рушниця — (пальна ручна зброя, зазв. мисливська); ґвинтівка, карабін, трилінійка, ґвер (із ґвинтовою наріззю); берданка (однозарядна); самопал (саморобна із ґнотом і без замка); мушкет (із ґнотом і великого калібру); централка (мисливська); дубельтівка | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 18:07, 20 листопада 2019
Ружи́на, -ни, ж. Ружье. См. Оружина. АД. І. 274. Мир. ХРВ. 142. Ухожу до його в хату, а в кутку ружин з чотирі стоять. Черниг. г. Викресали вогню із ружини, да й пустили пожар по долині. Чуб. V. 850. Ум. Ружи́нонька.
Зміст
Сучасні словники
Ружина(від ружо) - рушниця. "ой козак до ружини", Зажурилась Україна, нар. творч. Вогнепальна ручна зброя.
Мисли́вська рушни́ця — вогнепальна зброя для полювання. Це була хороша мисливська рушниця, традиційний подарунок тестя майбутньому зятеві в день заручин (Тулуб, В степу.., 1964, 381); Протита́нкова рушни́ця, військ.— важка вогнепальна зброя для боротьби з танками противника. Варвара перетягла через окоп довгу важку протитанкову рушницю (Перв., Дикий мед, 1963, 245).
◊ Ста́вити (поста́вити) під рушни́цю, військ., дорев.— з метою покарання примушувати стояти якийсь час у повному озброєнні й спорядженні; Ста́вити (поста́вити, зіста́вити і т. ін.) рушни́ці в ко́зла (в ко́зли) див. ко́зла; Стоя́ти під рушни́цею, військ., дорев.— бути у повній бойовій готовності.
рушниця — (пальна ручна зброя, зазв. мисливська); ґвинтівка, карабін, трилінійка, ґвер (із ґвинтовою наріззю); берданка (однозарядна); самопал (саморобна із ґнотом і без замка); мушкет (із ґнотом і великого калібру); централка (мисливська); дубельтівка
Ілюстрації
|
|
|
|
