Відмінності між версіями «Чепурун»
(→Сучасні словники) |
|||
Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
+ | Академічний тлумачний словник (1970—1980) | ||
+ | ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка); | ||
+ | // Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); | ||
+ | // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55). | ||
+ | |||
+ | чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови | ||
+ | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" |
Версія за 20:52, 18 листопада 2019
Чепурун, -на, м. Опрятный человѣкъ; франть. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась. О. 1862. VIII. 15.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЧЕПУРУ́Н, а, чол., розм. Людина, яка звикла до чистоти й акуратності у всьому. Дід Омелько такий вже чепурун був, що й соломинка даремно не валялась (Словник Грінченка);
// Людина, яка педантично стежить за своєю зовнішністю. Колись шив він на перших краківських чепурунів і надумав тепер пригадати минуле (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 120); Боцман Смола позирає на чепурунів сердитим оком (Дмитро Ткач, Крута хвиля, 1956, 5); // Тварина, яка ретельно чистить себе. Двоє каченят випливали на плесо.. Молодюсінькі. Зовсім спокійно пливуть, чистять пера, одне навіть лапкою голівку почистило — чепуруни (Олесь Гончар, Циклон, 1970, 55).
чепурун — іменник чоловічого роду, істота розм … Орфографічний словник української мови