Відмінності між версіями «Радиця»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | ||
| + | '''Рада''', '''радянський''' | ||
| + | |||
| + | У 1905 —1906 виникли ради робітничих депутатів з революційно налаштованих груп для керівництва страйками, та робітничими демонстраціями. Так само в 1917 постали ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Соціалісти-революціонери опанували селянські, а меншовики — робітничі ради. Більшовики на чолі з Володимиром Леніном кинули гасло «Вся влада радам!» і намагалися здобути вплив у радах. Після перевороту 7 листопада 1917 російська партія більшовиків оголосила перебрання влади від Тимчасового уряду від імені Рад; властиво партія прикрила свою диктатуру меншості ширмою класових представницьких органів від верхів аж до найнижчих щаблів адміністрації. Також «вибори» до рад є попередньо устійнювані та апробовані органами партії. Прояви бажання привернути радам хоч частину влади виявляються подекуди також в офіційних виступах в СРСР, але вони впливу на фактичний стан справ не мають. | ||
| + | |||
| + | Деякий час більшовики вживали і для визначення утворених ними органів центральної і місцевої влади в Україні російськомовний термін «совєт». Лише з 1919 набув поширення український відповідник «рада», «радянський». | ||
| + | |||
| + | Для підкреслення російського походження цих установ і політичних концепцій в українській діаспорній літературі, за винятком офіційних назв установ, вживається термін «совєт» і прикметник «совєтський»). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 15:44, 16 листопада 2019
Радиця, -ці, ж. Ум. отъ рада.
Зміст
Сучасні словники
Рада, радянський
У 1905 —1906 виникли ради робітничих депутатів з революційно налаштованих груп для керівництва страйками, та робітничими демонстраціями. Так само в 1917 постали ради робітничих, селянських і солдатських депутатів. Соціалісти-революціонери опанували селянські, а меншовики — робітничі ради. Більшовики на чолі з Володимиром Леніном кинули гасло «Вся влада радам!» і намагалися здобути вплив у радах. Після перевороту 7 листопада 1917 російська партія більшовиків оголосила перебрання влади від Тимчасового уряду від імені Рад; властиво партія прикрила свою диктатуру меншості ширмою класових представницьких органів від верхів аж до найнижчих щаблів адміністрації. Також «вибори» до рад є попередньо устійнювані та апробовані органами партії. Прояви бажання привернути радам хоч частину влади виявляються подекуди також в офіційних виступах в СРСР, але вони впливу на фактичний стан справ не мають.
Деякий час більшовики вживали і для визначення утворених ними органів центральної і місцевої влади в Україні російськомовний термін «совєт». Лише з 1919 набув поширення український відповідник «рада», «радянський».
Для підкреслення російського походження цих установ і політичних концепцій в українській діаспорній літературі, за винятком офіційних назв установ, вживається термін «совєт» і прикметник «совєтський»).
Ілюстрації
|
|
|
|
