Відмінності між версіями «Огидний»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im578x383-0.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Im610x343-35.png|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Img msanoja 20171212-114411 imagenes lv otras fuentes istock-469025030-kLCB-U433586434722vRG-992x558@LaVanguardia-Web.jpg|x140px]] |
− | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 13:42, 16 листопада 2019
Оги́дний, -а, -е. Противный, отвратительный, мерзкій, гнусный.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОГИ́ДНИЙ, а, е.
1. Який викликає почуття огиди. Навіть Адась почув, що ціла та розмова була якась огидна, і перестав усміхатися (Іван Франко, VII, 1951, 71); Мене моїм чуттям природа напоїла, А я його таю, бо люди загудуть І чистую любов, що дух заполонила, Огидною розпустою назвуть (Агатангел Кримський, Вибр., 1965, 48); Огидне безволля взяло молоду жінку (Костянтин Гордієнко, II, 1959, 236).
2. Ганебний, підлий. Ленін викрив огидну, зрадницьку роль опортуністичних вожаків II Інтернаціоналу, як агентури імперіалістичної буржуазії в боротьбі проти міжнародного робітничого руху і Радянської Росії (Ленін, Коротка біографія, 1955, 228).