Відмінності між версіями «Кремінь»
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| + | |||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | КРЕ́МІНЬ, меню, чол. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Крізь камінь, кремінь — рік у рік Прорубує тропи робітник (Максим Рильський, I, 1956, 114); Однією з різновидностей кварцу є кремінь (Загальна хімія, 1955, 445); * Образно. На серці в мене кремінь — хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Леся Українка, I, 1951, 429); * У порівняннях. Ти мусиш йому доводити, стояти за правду, як кремінь (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294); | ||
| + | // Шматок такого мінералу для викрешування вогню. Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула.. іскра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); | ||
| + | // перен. Про міцну здоров'ям людину. Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович — це кремінь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); | ||
| + | // перен. Про тверду характером людину. Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 454); Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь (Андрій Головко, II, 1957, 259). | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 13:02, 16 листопада 2019
Кре́мінь, -меню, м. 1) Кремень (минераллъ). 2) Кремень для высѣканія огня. Ой продала дівчина гребінь да купила козакові кремінь. Нп. Я, добродію, був колись кремінь, а тепер і губки не стою. ЗОЮР. Ум. Кремінець, кремінчик. Лежали губка, кремінець. Котл. Погляділа в гаманець, аж люлечка й кремінець. Нп. Крешіть, крешіть, кремінчики. Чуб. V. 548.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
КРЕ́МІНЬ, меню, чол. Дуже твердий мінерал — кварц чорного, бурого або жовтого кольору, який у давнину використовували для добування вогню. Крізь камінь, кремінь — рік у рік Прорубує тропи робітник (Максим Рильський, I, 1956, 114); Однією з різновидностей кварцу є кремінь (Загальна хімія, 1955, 445); * Образно. На серці в мене кремінь — хай же спів твій його підточить і в безодню скине (Леся Українка, I, 1951, 429); * У порівняннях. Ти мусиш йому доводити, стояти за правду, як кремінь (Олесь Гончар, Тронка, 1963, 294); // Шматок такого мінералу для викрешування вогню. Врешті черкнулась криця об кремінь, спалахнула.. іскра (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 346); На шитому чабанському поясі висить гаман з люлькою, тютюном та кременем (Михайло Стельмах, I, 1962, 43); // перен. Про міцну здоров'ям людину. Хоч вони майже одного віку з Турбаєм, але Іван Юхимович — це кремінь (Микола Руденко, Остання шабля, 1959, 30); // перен. Про тверду характером людину. Та й Настуся сумує: батько кремінь, не подається (Ганна Барвінок, Опов.., 1902, 454); Відомо, що за людина з Невкипілого — кремінь (Андрій Головко, II, 1957, 259).
Ілюстрації
|
|
|
|
