Відмінності між версіями «Огородити»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 29: Рядок 29:
 
*[https://blog.mehbud.com.ua/uk/fences/ce-vazhlivo-znati-ustanovki-zaboru/ Що потрібно знати для встановлення огорожі]
 
*[https://blog.mehbud.com.ua/uk/fences/ce-vazhlivo-znati-ustanovki-zaboru/ Що потрібно знати для встановлення огорожі]
  
==Джерела та література==
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]]
 
+
[[Категорія:Слова 2019 року]]
==Зовнішні посилання==
+
 
+
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/підрозділ]]
+
[[Категорія:Слова 2018 року]]
+

Поточна версія на 11:15, 16 листопада 2019

Огородити. См. Огороджувати.

Сучасні словники

Публічний електронний словник української мови

ОГОРОДИ́ТИ, роджу́, ро́диш, док., перех., ОГОРО́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок.

1. Те саме, що обгоро́джувати. — Дивилась я, Григорію, сьогодні, як Плачинда огородив свій маєток чужим деревом (Стельмах, І, 1962, 230); // Відділяти, відмежовувати що-небудь огорожею. За дощаним парканом, який огороджував подвір’я клубу, починався парк (Дмит., Наречена, 1959, 205).

2. рідко. Оточувати з усіх боків; облягати. Сірий присмерк лягав над річкою, обрій зливався з землею в суцільне поле, що огороджувало фортецю і воду (Кочура, Зол. грамота, 1960, 210).

3. від чого і без додатка, рідко. Захищати певним чином від чогось небажаного або небезпечного. Треба було знешкодити існуючу небезпеку [радіоактивності]. Здобути можливість керувати роботою реактора вільно і спокійно, огородити людину (Рибак, Час.., 1960, 668); Мар’ян, коли б міг, огороджував би не тільки село, але й всю землю від лихого помислу і ока (Стельмах, І, 1962, 635).

Ілюстрації

462467561 w640 h640 sektsijna-ogorozha.jpg 17-1.jpg Dityacha-ogorozha-dlya-baseynu 6c68cbbe9cc5c1f 300x300 1.jpg

Медіа

Див. також

Додатки