Відмінності між версіями «Трактувати»
(→Ілюстрації) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
Трактування - Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433); Теоретикам занепадницького буржуазного мистецтва вигідно трактувати реалізм як тимчасову течію, яка ніби «віджила» свій вік (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 21); Частина буржуазних етнографів, перекручуючи зміст весільної драми, майже всю її трактувала як релігійну, що не відповідає дійсності. | Трактування - Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433); Теоретикам занепадницького буржуазного мистецтва вигідно трактувати реалізм як тимчасову течію, яка ніби «віджила» свій вік (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 21); Частина буржуазних етнографів, перекручуючи зміст весільної драми, майже всю її трактувала як релігійну, що не відповідає дійсності. | ||
| + | |||
| + | |||
| + | ТРАКТУВАННЯ- Дія за знач. трактувати і трактуватися 1. У трактуванні й оцінці «Правдою» творчості великого поета [Т. Шевченка] найбільш виразно розкрились головні засади її естетики (Укр. літ. критика.., 1959, 147); Розмови пастухів.. при загальнім веселім настрою [настрої] сього [різдвяного] празника самі напрошувалися на комічне трактування (Фр., XVI, 1955, 214); Грецька легендарна література взагалі не мала такого великого нахилу, як орієнтальна, до песимістичного трактування сучасності в порівнянні з минулим (Л. Укр., VIII, 1965, 145); Своїм трактуванням ролі Риндички вона [Г. П. Затиркевич-Карпинська] викривала тип темної сільської жінки, скаліченої тяжким життям (Минуле укр. театру, 1953, 64); Жюрі мало змогу обізнатися із ставленням молодих вокалістів до трактування художніх образів, з їх відчуттям стилю виконуваних творів | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 19:33, 15 листопада 2019
Трактува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Угощать. Сват того не чує, охочо трактує. Лукаш. 133. Череваниха їх (гостей) трактувала. К. ЧР. 178.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках Трактування - Витлумачувати, розглядати якусь проблему, висловлювати свої погляди з приводу певного питання. З того, як художник трактує свої мотиви, можна пізнати його душу (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 433); Теоретикам занепадницького буржуазного мистецтва вигідно трактувати реалізм як тимчасову течію, яка ніби «віджила» свій вік (Деякі питання поетичної майстерності, 1956, 21); Частина буржуазних етнографів, перекручуючи зміст весільної драми, майже всю її трактувала як релігійну, що не відповідає дійсності.
ТРАКТУВАННЯ- Дія за знач. трактувати і трактуватися 1. У трактуванні й оцінці «Правдою» творчості великого поета [Т. Шевченка] найбільш виразно розкрились головні засади її естетики (Укр. літ. критика.., 1959, 147); Розмови пастухів.. при загальнім веселім настрою [настрої] сього [різдвяного] празника самі напрошувалися на комічне трактування (Фр., XVI, 1955, 214); Грецька легендарна література взагалі не мала такого великого нахилу, як орієнтальна, до песимістичного трактування сучасності в порівнянні з минулим (Л. Укр., VIII, 1965, 145); Своїм трактуванням ролі Риндички вона [Г. П. Затиркевич-Карпинська] викривала тип темної сільської жінки, скаліченої тяжким життям (Минуле укр. театру, 1953, 64); Жюрі мало змогу обізнатися із ставленням молодих вокалістів до трактування художніх образів, з їх відчуттям стилю виконуваних творів
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958. Том 4, ст. 279.
Зовнішні посилання
<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/51245-rozbijskyj.html" title="РОЗБІЙСЬКИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.">РОЗБІЙСЬКИЙ. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
