Відмінності між версіями «Яворонько»

Версія за 23:24, 14 листопада 2019

Яворонько, -ка, м. Ум. отъ явір.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Я́ВОРО́НЬКО, а, чол. Пестл. до яворок. Не хилися, явороньку, Ще ж ти зелененький, Не журися, козаченьку, Ще ж ти молоденький! (Народна лірика, 1956, 45); Гей, високі явороньки, Не хиліться долу. Я іду в Червоне військо По щасливу долю (Валентин Бичко, Сійся.., 1959, 273).

Я́ВІР, явора, чол. Дерево родини кленових з великим п'ятилопатевим листям; білий клен (іноді цим словом називають осокір та деякі інші тополі). Посадили над козаком Явір та ялину, А в головах у дівчини Червону калину (Тарас Шевченко, I, 1963, 8); Над берегом сяяли глянсуватим листом верболози і явори (Михайло Стельмах, На.. землі, 1949, 494); Побачу я, мов у пожарі, синь Володимира гори і на Шевченківськім бульварі широкошумні явори (Володимир Сосюра, II, 1958, 246); * У порівняннях. Царевич Саїб виріс високий та рівний, як явір над водою (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18);

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

Зовнішні посилання