Відмінності між версіями «Секрет»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 1: Рядок 1:
  СЕКРЕТ, у, ч.<br />
+
  == СЕКРЕТ, у, ч. ==
 
1. Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця. [Печариця (сідає, наче сам до себе): ] Бажав би я знати, що то за секрети шепче одна панночка другій на вушко? (Мирний, V, 1955, 145); - Я не маю ніяких секретів вам говорити (Фр., VI, 1951, 188); З Юрком у Степана Федоровича завелись якісь секрети (Коз., Вибр., 1947, 19); // чого. Прихована причина. Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть. Весь секрет метаморфози у тому, що він перший пошив собі форму (Коцюб., III, 1956, 165); Найголовніше джерело «Енеїди» [І. Котляревського] - реальна тогочасна дійсність, а секрет її вічного успіху - в талановитому, майстерному відтворенні життя (Ком. Укр., 9,1969, 87); // Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого-небудь). - Рідина, яку ви бачите в водозборах,.. не проста вода. Це насичений хімічний розчин. Формула розчину - мій секрет (Смолич, І, 1958, 69); Почала опановувати секрети в'язання й Поля (Автом., Щастя.., 1959, 7); Виробничі секрети мають місце не тільки в промисловості, але й у сільському господарстві, коли воно ведеться на капіталістичній основі (Ком. Укр., 4, 1962, 34).
 
1. Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця. [Печариця (сідає, наче сам до себе): ] Бажав би я знати, що то за секрети шепче одна панночка другій на вушко? (Мирний, V, 1955, 145); - Я не маю ніяких секретів вам говорити (Фр., VI, 1951, 188); З Юрком у Степана Федоровича завелись якісь секрети (Коз., Вибр., 1947, 19); // чого. Прихована причина. Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть. Весь секрет метаморфози у тому, що він перший пошив собі форму (Коцюб., III, 1956, 165); Найголовніше джерело «Енеїди» [І. Котляревського] - реальна тогочасна дійсність, а секрет її вічного успіху - в талановитому, майстерному відтворенні життя (Ком. Укр., 9,1969, 87); // Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого-небудь). - Рідина, яку ви бачите в водозборах,.. не проста вода. Це насичений хімічний розчин. Формула розчину - мій секрет (Смолич, І, 1958, 69); Почала опановувати секрети в'язання й Поля (Автом., Щастя.., 1959, 7); Виробничі секрети мають місце не тільки в промисловості, але й у сільському господарстві, коли воно ведеться на капіталістичній основі (Ком. Укр., 4, 1962, 34).
  
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
СЕКРЕТ2, у, ч., фізл. Речовина, яку виробляють залози людини й тварини (слина, шлунковий сік і т. ін.). Орбітальна залоза здатна концентрувати кальцій і калій: кількість їх в секреті цієї залози більша, ніж в плазмі крові (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 32).
 
СЕКРЕТ2, у, ч., фізл. Речовина, яку виробляють залози людини й тварини (слина, шлунковий сік і т. ін.). Орбітальна залоза здатна концентрувати кальцій і калій: кількість їх в секреті цієї залози більша, ніж в плазмі крові (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 32).
 +
== Вкористані джерела ==
 +
https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82

Версія за 22:54, 14 листопада 2019

== СЕКРЕТ, у, ч. ==

1. Те, що не підлягає розголошенню, що приховується від інших; таємниця. [Печариця (сідає, наче сам до себе): ] Бажав би я знати, що то за секрети шепче одна панночка другій на вушко? (Мирний, V, 1955, 145); - Я не маю ніяких секретів вам говорити (Фр., VI, 1951, 188); З Юрком у Степана Федоровича завелись якісь секрети (Коз., Вибр., 1947, 19); // чого. Прихована причина. Сьогодні бомбою влітає в редакцію Лубенець, обличчя сяє, в руках еластичність, помолодшав навіть. Весь секрет метаморфози у тому, що він перший пошив собі форму (Коцюб., III, 1956, 165); Найголовніше джерело «Енеїди» [І. Котляревського] - реальна тогочасна дійсність, а секрет її вічного успіху - в талановитому, майстерному відтворенні життя (Ком. Укр., 9,1969, 87); // Невідомий комусь іншому або ще не відкритий прийом, спосіб (одержання, виготовлення і т. ін. чого-небудь). - Рідина, яку ви бачите в водозборах,.. не проста вода. Це насичений хімічний розчин. Формула розчину - мій секрет (Смолич, І, 1958, 69); Почала опановувати секрети в'язання й Поля (Автом., Щастя.., 1959, 7); Виробничі секрети мають місце не тільки в промисловості, але й у сільському господарстві, коли воно ведеться на капіталістичній основі (Ком. Укр., 4, 1962, 34).

Видавати (видати) секрет - розповідати комусь про те, що старанно приховувалося; розголошувати таємницю. Соромилась [Марта Кирилівна] говорити далі, щоб не видати секрету (Н.-Лев., VI, 1966, 28); Держати (тримати) в секреті - старанно оберігати таємницю чого-небудь, приховувати щось. Держімо у секреті, Чому ми, друже мій, цвітіння любим третє! (Рильський, III, 1961, 193); Зважаючи на важливість цієї експедиції [на Камчатку і Курильські острови], Петро І тримав мету й завдання її в секреті (Видатні вітч. геогр.., 1954, 20); Не секрет - відомо всім. - Не секрет, крові пролито багато, але то необхідність змушувала нас (Гончар, II, 1959, 404); Під [великим] секретом; рідше По секрету - таємно від інших; вимагаючи збереження таємниці сказаного. Що тобі привезти, дитиночко моя, на ялинку? Скажи мені під секретом на вушко (Коцюб., III, 1956, 170); Десь тут Тимко під великим секретом показував на пташині гнізда і жовторотих заїдастах пташенят (Тют., Вир, 1964, 519); Чоловік одразу ж подався до дядька Володимира та й по секрету нараяв йому підсипати квочку лише довгоносими яйцями, бо, мовляв, з них виходять самі курочки (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 48); Розкривати (розкрити) секрет чого - виявляти внутрішню суть явища, предмета. - Це, Агафіє Кирилівно, - хімія, - поважно пояснив Юша.- Я зараз розкрию секрет (Донч., V, 1957, 388)

2. Потайний пристрій у механізмах, предметах домашнього вжитку тощо. Він заявив, що його годинник має в собі ще один секрет, якого досі він не вказав нікому (Фр., IV, 1950, 206); Замок із секретом.


3. військ. Додатковий сторожовий пост із кількох осіб, виставлений таємно на найбільш небезпечних підступах з боку противника, а також місце розташування такого поста. Секрети попереджені, що зараз має вийти розвідка (Кач., Вибр., 1953, 380); Старенька мати.. дуже частенько навідувалась в найближчий від кордону, найпотаємніший секрет і вела розмову з своїм Антосем (Збан., Між.. людьми, 1955, 32).

СЕКРЕТ2, у, ч., фізл. Речовина, яку виробляють залози людини й тварини (слина, шлунковий сік і т. ін.). Орбітальна залоза здатна концентрувати кальцій і калій: кількість їх в секреті цієї залози більша, ніж в плазмі крові (Фізіол. ж., II, 6, 1956, 32).

Вкористані джерела

https://www.slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%81%D0%B5%D0%BA%D1%80%D0%B5%D1%82