Відмінності між версіями «Давонути»
(→Ілюстрації) |
(→Ілюстрації) |
||
| Рядок 27: | Рядок 27: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 60920215-stock-photo-bullying-girl-strangling-her-friend.jpg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 60920215-stock-photo-bullying-girl-strangling-her-friend.jpg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ebe67829cdeb485e316d45d3c06f6e3b.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:K-chemu-snitsya-dushit-vo-sne-cheloveka 3.jpg|x140px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Depositphotos 31034983-stock-photo-small-man-screaming-at-big.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 01:20, 14 листопада 2019
Давонути, -ну, -неш, гл. Сильно давнуть. Так її давонув, мало що духу не видавив. Чуб.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Давонути- притиснути когось чи щось; придавити чи завдати болю , шкоди.
Давонути- дієслово , не доконаного виду.
1. Умертвляти кого-небудь, здавлюючи горло і насильно припиняючи дихання. ( Хвилювався дорогою Семен. - Піду і давону його, як гадину!..)
2.Давити в обіймах кого - міцно, гаряче обнімати кого-небудь. ( Коли мати почала давити його в своїх обіймах, згадав [Доря] одразу, що се його день (Коцюб., II, 1955)
3. Фізично знищувати кого-, що-небудь. (- Давлять її [сарану], знищують там, де застануть (Петльов., Хотинці, 1949, 173);
- Образно. Голод давить їх [жінок], а вони не здаються (Кучер, Чорноморці, 1956, 559).
3. перен.сенс Жорстоко пригноблювати, давити морально кого-небудь. ( Казарма в Росії була часто-густо гірша від усякої тюрми; ніде так не давили і не гнобили особи, як у казармі.. (Ленін, 10, )
4. Неприємно діяти на органи дихання, ускладнювати процес дихання. ( Бряжчала посуда, шкварчав шашлик, дувонув усіх пил (Коцюб., II, 1955, 125); Дарма, що дим задухою тебе давоне, - все це ніщо, коли рядом з тобою зірками сяють крізь дим дівочі закохані оченята... (Гончар, Маша..,)
Ілюстрації
|
|
|
|
