Відмінності між версіями «Плит»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Ілюстрації)
Рядок 13: Рядок 13:
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Плит3.jpg|x140px]]  
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
 
|}
 
|}

Версія за 15:32, 13 листопада 2019

Плит, -та, м. Плотъ. Мнж. 189.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках Тіло людини або інших живих істот (на противагу психіці, духовному началу). Тут кость і плоть і жир шкварчали (Іван Котляревський, I, 1952, 272); Вони [релігія й ідеалізм] розглядали її [людину] як істоту, що складається з двох відокремлених і прямо протилежних начал: плоті і душі (Наука і життя, 8, 1959, 45); // Людське тіло як носій, джерело чуттєвості. Бий поклони! І плоть старечу усмиряй. Святе писаніє читай, Читай, читай та слухай дзвона, А серцеві не потурай (Тарас Шевченко, II, 1963, 55); Не було в тім парубоцькім збентеженні грішного збурення плоті, а схвилювала хлопця лиш незборима сила дівочої краси (Олександр Ільченко, Козацькому роду.., 1958, 350); // перен., книжн. Конкретний матеріальний зміст чого-небудь. Для художника явище є тією плоттю, на основі якої він тільки і може вірно розкрити дійсність (Мистецтво, 2, 1956, 16).

Ілюстрації

Плит.jpg Плит2.jpg Плит3.jpg Photoicon.png

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/p/6/593/1