Відмінності між версіями «Згірклий»
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
3. у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи (Загреб., День.., 1964, 280). | 3. у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи (Загреб., День.., 1964, 280). | ||
| + | |||
| + | |||
| + | Словник синонімів Караванського | ||
| + | |||
| + | Синонім до слова згірклий : вигірклий | ||
| + | |||
| + | Приклади використання слова Згірклий | ||
| + | Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина. | ||
| + | Пахло [волосся] згірклою помадою. | ||
| + | Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи. | ||
| + | Згірклий усміх на устах , смага , майже чорногубість . | ||
Поточна версія на 17:36, 10 листопада 2019
Згірклий, -а, -е. Прогорыслый.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 513.
1. Дієпр. акт. мин. ч. до згі́ркнути.
2. у знач. прикм. Який став гірким, згіркнув. Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина (Кач., II, 1958, 332); Пахло [волосся] згірклою помадою (Коцюб., І, 1955, 406).
3. у знач. прикм., перен. Який виражає гіркоту, сум. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи (Загреб., День.., 1964, 280).
Словник синонімів Караванського
Синонім до слова згірклий : вигірклий
Приклади використання слова Згірклий Дихав [Феоктистов] згірклим пригаром дешевого вина. Пахло [волосся] згірклою помадою. Він обдарував згірклим усміхом Тетяну Василівну, яка кусала губи. Згірклий усміх на устах , смага , майже чорногубість .
