Відмінності між версіями «Пелінка»
| Рядок 4: | Рядок 4: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446). | ||
| + | |||
| + | ПЕЛЕНА 2, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308). | ||
| + | |||
| + | 2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211). | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 21:34, 3 листопада 2019
Пелінка, пеліночка, -ки, ж. Ум. отъ пелена.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПЕЛЕНА 1, и, жін. Нижній край одягу (плаття, спідниці і т. ін.). Ти, сестро Феба молодая! Мене ти в пелену взяла І геть у поле однесла (Тарас Шевченко, II, 1963, 300); — Сюди сідайте, — змахнула мати пеленою чистісіньку, аж лискучу, лаву... (Олександр Копиленко, Вибр., 1953, 446).
ПЕЛЕНА 2, и, жін.
1. заст. Покривало. Йшла вона, неначе та лебедочка плила, в білім, як сніг, убранні. З-під віночка білих квіточок хвилею спадала аж до землі пелена, зіткана буцім з павутини (Олекса Стороженко, I, 1957, 372); * У порівняннях. Перший сніг і ласкаво і мило Пеленою пухнастою ліг (Терень Масенко, Сорок.., 1957, 308).
2. перен. Суцільний покров (чого-небудь легкого, невагомого), який обволікає що-небудь з усіх боків. Стелиться сивий туман пеленою (Дніпрова Чайка, Тв., 1960, 210); З півночі, від наддеснянських борів, повіяв свіжий передсвітанковий вітер, розірвавши пелену хмар (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 211).
Ілюстрації
|
|
|
|
