Відмінності між версіями «Репаний»
| Рядок 23: | Рядок 23: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:треснутая-стена-36609741.jpg|x140px]] | |
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
Версія за 22:21, 19 жовтня 2019
Зміст
Словник Грінченка
" Словник української мови Б.Грінченка
Сучасні словники
Репаний, -а, -е. 1. Який потріскався, лопнув від чогось, покрився тріщинами, дав тріщини. Коли взяв [голова] на репану губу товсту незграбну цигарку, тихо заговорив: — Ну так: підеш, Саню, льон брати на пробу врожаю (Іван Ле, Мої листи, 1945, 21); Мар'ян репаними руками делікатно брав шматок хліба й апетитно їв, облизуючись, як лисиця (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 119); Мені іноді здається, що я теж схожий на вітряка, який основою.. тримається чорної, репаної землі, а крилами жадає неба… (Михайло Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 103).
2. перен., зневажл. Неграмотний, неосвічений (про людину). — Але де ж нам, доню, такого жениха взяти? Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (Нечуй-Левицький, IV, 1956, 18); Леонтій швидко міняє на своєму гостроносому обличчі вирази такого собі не дуже розумного простака-роботяги, репаного пастуха, зашкарублого скотаря, пропахченого силосом, возія-фуражира (Іван І. Волошин, Місячне срібло, 1961, 257).
Слово репаний має синоніми
1.НЕОСВІ́ЧЕНИЙ (який не здобув освіти). 2. НЕВЧЕ́НИЙ. 3. НЕОДУКО́ВАНИЙзаст. 4.МАЛОГРА́МОТНИЙ. 5.НЕГРА́МОТНИЙпідсил. 6.БЕЗГРА́МОТНИЙпідсил. (який погано розбирається в якій-небудь галузі знань) 7.НЕІНТЕЛІГЕ́НТНИЙ. 8.НЕКУЛЬТУ́РНИЙ. 9.НЕРОЗВИ́НЕНИЙ[НЕРОЗВИ́НУТИЙ].
[Тарас:] Соня - гарна дівчина, але зовсім неосвічена, зовсім мало вчилась і читала (Б. Грінченко); От простий, невчений чоловік, з доморощеним розумом, а як він міркує! (М. Коцюбинський); Технічно малограмотна людина; [Омелько:] А справді, і я знав її [загадку]. [Іван:] Та справді ж, справді у решеті дірки! Ех, ви, неграмотні! Ану вгадайте другу! (М. Кропивницький); Це припустити могла б людина абсолютно безграмотна (В. Еллан); Жінка його не сподобалась мені: неінтелігентна, нецікава (М. Коцюбинський); Боже, які ми ще некультурні (М. Коцюбинський); - Підеш, серце, за такого сірого та репаного мужика, як і твій батько (І. Нечуй-Левицький); Колись.. русалки були.. - Забобони темних людей, Бабарихо, - суворо сказав Пронька (О. Донченко). - Пор. неви́хований, неписьме́нний.
Ілюстрації
|
x140px | x140px | x140px |
