Відмінності між версіями «Козелець»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Створена сторінка: '''Козелець, -льця, '''''м. ''1) Козелъ. ''Вибіг козелець... наставив рожок. ''Грин. III. 52. 2) Стативъ в...)
 
Рядок 1: Рядок 1:
 +
==Словник Грінченка==
 +
 
'''Козелець, -льця, '''''м. ''1) Козелъ. ''Вибіг козелець... наставив рожок. ''Грин. III. 52. 2) Стативъ въ '''витушці'''. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = '''Козелок. '''
 
'''Козелець, -льця, '''''м. ''1) Козелъ. ''Вибіг козелець... наставив рожок. ''Грин. III. 52. 2) Стативъ въ '''витушці'''. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = '''Козелок. '''
 +
 +
==Сучасні словники==
 +
 +
===[http://sum.in.ua/s/kozeljci Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)]===
 +
 +
'''КОЗЕ́ЛЬЦІ''', ів, мн. (одн. козелець, льця, чол.) (Tragopogon, L.). Рід багаторічної трав'янистої рослини родини складноцвітих. Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці, .. Як зірки, горять козельці (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 106); [Марина:] Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок, .. козельців... (Марко Кропивницький, II, 1958, 318); На вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудки (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 21); Лийся, дощику, навкруг — На поля, Баштані луг.. На козелець, на паслін (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 16).
 +
 +
==Ботанічний довідник==
 +
 +
'''Козелець приосадкуватий (козелець низький)'''
 +
Scorzonera humilis L.
 +
 +
Родина айстрові — Compositae.
 +
 +
'''Народні назви:'''
 +
 +
білий пушок, ранник, косматик.
 +
 +
'''Опис.'''
 +
 +
Багаторічна трав'яниста рослина з товстим стрижневим коренем і розеткою прикореневих листків. Основа стебла покрита піхвами відмерлих листків. Стебло просте, з однієї-трьома квітковими кошиками. Прикореневі листки подовгасто-ланцетні, сидячі. Квіткові кошики досить великі. Зовнішні листочки обгортки яйцеподібні, шерстисті, внутрішні - подовгасто-ланцетні. Всі квітки в кошику язичкові, жовті, із чубчиком. Висота 10-45 см.
 +
 +
'''Час цвітіння.'''
 +
 +
Травень - червень.
 +
 +
'''Місцеперебування.'''
 +
 +
Росте на лугах, по чагарниках і лісових галявинах, іноді на великих просторах.
 +
 +
'''Частина, що використовується.'''
 +
 +
Корінь і сік кореня, трава (стебла, листки, квіткові кошики).
 +
 +
'''Час збору.'''
 +
 +
Корінь збирають пізньої осені або провесною, траву - у травні - червні.
 +
 +
'''Хімічний склад.'''
 +
 +
Не вивчений.
 +
 +
'''Застосування.'''
 +
 +
Відвар кореня володіє сечогінною, потогінною, жовчогінною, проносною, ранозаживляючою властивістю. Вважають, що прийом усередину відвару кореня знімає інтоксикацію, викликану укусами змій.
 +
 +
Відвар кореня застосовують при кашлі і інших хворобах дихальних органів, хворобах печінки, подагрі і запорах.
 +
 +
Свіжий здрібнений корінь і траву в минулому прикладали до місць укусів змій, а корінь і траву козельця пурпурного (Scorzonera purpurea L.) - до місць укусів скажених собак. Припарки з кореня козельця приосадкуватого вживають при зубному болі.
 +
 +
 +
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Гуманітарний Інститут]]
 +
[[Категорія:Слова 2015 року]]
 
[[Категорія:Ко]]
 
[[Категорія:Ко]]

Версія за 20:45, 25 листопада 2015

Словник Грінченка

Козелець, -льця, м. 1) Козелъ. Вибіг козелець... наставив рожок. Грин. III. 52. 2) Стативъ въ витушці. 3) Снарядъ, подкладываемый мельниками подъ рычагъ при подниманіи жернова съ цѣлью ковки послѣдняго. Галиц. Мик. 481. 4) = Козелок.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник ( 1970-1980)

КОЗЕ́ЛЬЦІ, ів, мн. (одн. козелець, льця, чол.) (Tragopogon, L.). Рід багаторічної трав'янистої рослини родини складноцвітих. Он нагнулась тирса біла, Звіробій скрутив стебельці, .. Як зірки, горять козельці (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 106); [Марина:] Ідіть лиш у поле та нарвіть бабок, .. козельців... (Марко Кропивницький, II, 1958, 318); На вогких місцях жовтіли козельці та ясніли незабудки (Юліан Опільський, Іду.., 1958, 21); Лийся, дощику, навкруг — На поля, Баштані луг.. На козелець, на паслін (Михайло Стельмах, Колосок.., 1959, 16).

Ботанічний довідник

Козелець приосадкуватий (козелець низький) Scorzonera humilis L.

Родина айстрові — Compositae.

Народні назви:

білий пушок, ранник, косматик.

Опис.

Багаторічна трав'яниста рослина з товстим стрижневим коренем і розеткою прикореневих листків. Основа стебла покрита піхвами відмерлих листків. Стебло просте, з однієї-трьома квітковими кошиками. Прикореневі листки подовгасто-ланцетні, сидячі. Квіткові кошики досить великі. Зовнішні листочки обгортки яйцеподібні, шерстисті, внутрішні - подовгасто-ланцетні. Всі квітки в кошику язичкові, жовті, із чубчиком. Висота 10-45 см.

Час цвітіння.

Травень - червень.

Місцеперебування.

Росте на лугах, по чагарниках і лісових галявинах, іноді на великих просторах.

Частина, що використовується.

Корінь і сік кореня, трава (стебла, листки, квіткові кошики).

Час збору.

Корінь збирають пізньої осені або провесною, траву - у травні - червні.

Хімічний склад.

Не вивчений.

Застосування.

Відвар кореня володіє сечогінною, потогінною, жовчогінною, проносною, ранозаживляючою властивістю. Вважають, що прийом усередину відвару кореня знімає інтоксикацію, викликану укусами змій.

Відвар кореня застосовують при кашлі і інших хворобах дихальних органів, хворобах печінки, подагрі і запорах.

Свіжий здрібнений корінь і траву в минулому прикладали до місць укусів змій, а корінь і траву козельця пурпурного (Scorzonera purpurea L.) - до місць укусів скажених собак. Припарки з кореня козельця приосадкуватого вживають при зубному болі.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Козелець&oldid=146728