Відмінності між версіями «Синьогуб»
(→Ілюстрації) |
(→Медіа) |
||
Рядок 25: | Рядок 25: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube|IddAkZuU0YA}} | ||
+ | {{#ev:youtube|OWZuAurICt4}} | ||
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 13:31, 5 жовтня 2019
Синьогуб, -ба, м. Рыба Abramis vimba. Вх. Пч. II. 18.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
1. Водяна хребетна тварина з непостійною температурою тіла, яка дихає жабрами і має плавці та шкіру, звичайно вкриту лускою. Сім ятерів — ні одної риби! (Українські народні прислів'я та приказки, 1963, 191); Риби в сітях тремтять, їх луска, наче срібний пожар (Володимир Сосюра, Щоб сади.., 1947, 58); До 80 різноманітних видів риб живе у Дніпрі та в інших річках і водоймах України (Радянська Україна, 2.III 1962, 3); Риби утворюють клас хребетних, які пристосовані до життя в воді (Зоологія. Підручник для 7 кл., 1957, 79); * У порівняннях. Кайдашиха.. розпустила на всю хату мед своїм язиком. — Будь же, дочко, здорова, як риба; гожа, як рожа; весела, як весна, робоча, як бджола, а багата, як свята земля! (Нечуй-Левицький, II, 1956, 321); Доріг своїх дітей, виходить, не зумів вивчити. Ой, не зумів, прогледів, пропустив їхнє життя, мов рибу, крізь пальці (Михайло Стельмах, I, 1962, 316); // у знач. збірн. Всього було доволі: Вовків в лісах, зайців у полі І птиці повно у гаях, Такої і такої, І риби всякої, великої й малої (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 112); [Феноген:] От чоловік [Ліхтаренко]! І риби наловить, і ніг не замоче! (Карпенко-Карий, II, 1960, 320); Де й возів набрати бригадирам! Де й складати рибу із човнів! (Терень Масенко, Поезії, 1950, 45); // тільки одн. Страва, приготовлена з м'яса цієї тварини. І враз риба втратила свій смак, охота до їжі одлетіла геть, і йому раптом схотілось покинути хату... (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 22); За чверть години на столі парував наваристий флотський борщ, стояла бляшанка маринованої риби (Зінаїда Тулуб, В степу.., 1964, 328). ▲ Красна риба див. красний; Летюча риба див. летючий; Смітна риба див. смітний. ♦ Битися як риба об лід див. битися; Вудити рибу в каламутній воді див. вудити 1; Знов (ізнов) за рибу гроші — невідступно наполягати на чому-небудь, настирливо повторювати те саме. — Що ж: знімати мене будете? — Знов ти за рибу гроші. Невже ми для того зібралися поговорити, щоб вирішувати оце: знімати — не знімати, знімати — не знімати (Павло Загребельний, Спека, 1961, 284); Ловити рибу в каламутній воді див. ловити; Матимеш на рибу — те саме, що Дістанеться (дісталося, буде і т. ін.) на горіхи (кислички, бублики і т. ін.) кому (див. діставатися). Уявіть же собі, що я бачу, входячи до себе в хату. Мама стоять біля печі зажурені й зустрічають мене такими-о словами: — Довчився? Матимеш тепер від батька на рибу. Ой шибенику ти неслухняний, свиня ти нескребена (Іван Микитенко, Повісті.., 1956, 11); Мовчати, як риба — не говорити й слова. [Журавель:] Та що ж тепер казати? Я мовчу, як риба (Іван Микитенко, I, 1957, 456); На рибу — на рибалку (у 2 знач.). Доря підняв на батька очі. Поїдуть? Куди? На рибу, може? (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 374); Ні риба ні м'ясо — про безвольну, безхарактерну людину. — Цей Безкоровайний ні риба ні м'ясо, а нам він пригодиться. Один раз я його побачив і думаю, що подоїти його можна (Антон Хижняк, Невгамовна, 1961, 224); Носом рибу вудити див. вудити 1; Як (мов і т. ін.) риба з водою з ким — чим — нерозлучний з ким-, чим-небудь. — Ви з книжками, як риба з водою, — сказав Фесенко (Нечуй-Левицький, V, 1966, 200); — Чоловіку хочеться до кого-небудь прихилитись; нема рідного брата, так шукає названого. От і побратаються, да й живуть довіку вкупі, як риба з водою (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 90); Як (мов і т. ін.) риба у (в) воді бути (почувати себе і т. ін.) — поводитися невимушено, добре, вільно. Саша відчував себе як риба в воді. Якось просто й легко, без вагань і труднощів, пристроювався він на ходу, наче солдат до роти, до столичного життя (Олексій Полторацький, Повість.., 1960, 371); Микулі допомагав Іванко. Тут він був, як риба в воді, знав кожну стежку, кожен кущик (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 240).
2. перен. В'яла, млява людина, яка зовні не виявляє своїх емоцій. Алла Михайлівна насупилась. — Я бачу, що вас шокірують мої манери. Що ж, я не англічанка [англійка] і — не риба (Леся Українка, III, 1952, 619); Баджін була молодша за мене на два роки, проте почувала себе зовсім дорослою і кепкувала з мене, як уміла: «Ги.. риба», — казала вона (Юрій Яновський, II, 1958, 154).