Відмінності між версіями «Підгін»
Рядок 23: | Рядок 23: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
− | {{ev:youtube|sKlyRlNNFbE}} | + | {{#ev:youtube|sKlyRlNNFbE}} |
==Див. також== | ==Див. також== |
Версія за 12:02, 4 жовтня 2019
Підгін, -го́ну, м. На підгін поїхати чумакам. Поѣхать на встрѣчу съ новыми волами для замѣны утомленныхъ.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
ПІДГІ́Н, гону, чол.
1. Дія за значенням підганяти 1, 2. Коні.. побачили і відчули хутір, веселіше побігли без підгону (Іван Ле, Хмельницький, I, 1957, 107).
2. спец. Кущова, деревна порода, що підсаджується для прискореного зростання порід з повільним ростом, а також порода нижчого ярусу лісового насадження. Дуб у Велико-Анадолі ставав основою нових насаджень. Він з часом викликав собі і підгін з тіньових порід — клена гостролистого і липи (Микола Рудь, Гомін.., 1959, 107).
3. спец. Додатковий пагін у хлібних злаків, який утворюється пізніше від основного стебла. Травостій райграсу багатоукісного помітно погустішав за рахунок доброї кущистості і самосіву з суцвіть стебел підгонів (Соціалістичне тваринництво, 3, 1956, 34).
Ілюстрації
x140px |
Медіа
Див. також
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 413.