Відмінності між версіями «Селючка»
(→Сучасні словники) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 13: | Рядок 13: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
+ | <gallery> | ||
+ | Файл:Example.jpg|Опис1 | ||
+ | Файл:Example.jpg|Опис2 | ||
+ | </gallery> | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] |
Версія за 11:53, 4 жовтня 2019
Селючка, -ки, ж. Жительница села, деревенщина. МВ. І. 25.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках СЕЛЮЧКА, и, жін., розм. Жіночий рід до селюк. Хазяйка зараз же поставила її за роботу до печі. Кілька разів налаяла, що селючка і нічого не тямить, хоч Левантини робила все, як треба (Борис Грінченко, II, 1963, 262); Враз відчула себе [Наталя] поруч з ним маленькою, мізерною, звичайною селючкою, яка тішила себе самообманними почуттями вищості над усім і всіма (Юрій Збанацький, Сеспель, 1961, 421).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 119.<a href="http://hrinchenko.com//slovar/znachenie-slova/53714-seljuchka.html" title="СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.">СЕЛЮЧКА. Словник української мови Б.Грінченка.</a>
Ілюстрації
|