Відмінності між версіями «Цмокнути»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
| − | |||
| − | |||
| − | |||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
Тлумачення слова у сучасних словниках | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| − | + | ====Тлумачний словник української мови==== | |
| − | + | [https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D0%BC%D0%BE%D0%BA%D0%BD%D1%83%D1%82%D0%B8 Цмокнути], ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до цмокати. - А що ж твій Стамбул? Ти ж не зібрав ще грошей? Як ти поїдеш? - Бекір мотнув головою й зневажливо цмокнув (Коцюб., II, 1955, 161); Батько, обтерши собі серветою вуси, цмокнув ще остатній раз, смакуючи саму споминку по так добрій учті (Фр., II, 1950, 82); - До чого ж ви мене покликали? - дивувався лікар.. Дід цмокнув язиком, зам'явся (Мак., Вибр., 1954, 341); - Дуже неприємна справа, дуже! - цмокнув губами Горбенко (Грим., Подробиці.., 1956, 134); Жменяк попустив віжки, цмокнув на коней, і віз покотився (Томч., Жменяки, 1964, 28); - Не знаю, як вже мені й заприсягтись, моя голубко! - каже козак та пригорнув до себе дівчину і цмокнув її у щоку... (Стор., І, 1957, 83); Він знову, якось так непомітно, спритно цмокнув її в руку (Коз., Листи.., 1967, 178). | |
| − | + | ||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цмокати.jpg|x240px]] |
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:цм.jpg|x240px]] |
| − | + | ||
| − | + | ||
|} | |} | ||
| − | |||
==Див. також== | ==Див. також== | ||
| + | ====[https://slovnyk.me/dict/orthoepy/%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F Орфоепічний словник української мови]==== | ||
| + | [ц’ац'катиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а | ||
| − | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | https://slovnyk.me/dict/orthoepy/%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F | ||
| − | + | https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F | |
| − | + | ||
| − | [[Категорія: | + | https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F |
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет журналістики]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2024 року]] | ||
Версія за 17:20, 12 квітня 2024
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Тлумачний словник української мови
Цмокнути, ну, неш, док., перех. і неперех. Однокр. до цмокати. - А що ж твій Стамбул? Ти ж не зібрав ще грошей? Як ти поїдеш? - Бекір мотнув головою й зневажливо цмокнув (Коцюб., II, 1955, 161); Батько, обтерши собі серветою вуси, цмокнув ще остатній раз, смакуючи саму споминку по так добрій учті (Фр., II, 1950, 82); - До чого ж ви мене покликали? - дивувався лікар.. Дід цмокнув язиком, зам'явся (Мак., Вибр., 1954, 341); - Дуже неприємна справа, дуже! - цмокнув губами Горбенко (Грим., Подробиці.., 1956, 134); Жменяк попустив віжки, цмокнув на коней, і віз покотився (Томч., Жменяки, 1964, 28); - Не знаю, як вже мені й заприсягтись, моя голубко! - каже козак та пригорнув до себе дівчину і цмокнув її у щоку... (Стор., І, 1957, 83); Він знову, якось так непомітно, спритно цмокнув її в руку (Коз., Листи.., 1967, 178).
Ілюстрації
| x240px | 
|
Див. також
Орфоепічний словник української мови
[ц’ац'катиес'а] -айус'а, -айеіс':а, -айеіц':а, -айуц':а
Зовнішні посилання
https://slovnyk.me/dict/orthoepy/%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
https://slovnyk.me/dict/vts/%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
https://slovnyk.ua/index.php?swrd=%D1%86%D1%8F%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B0%D1%82%D0%B8%D1%81%D1%8F
