Відмінності між версіями «Поболіти»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
   
 
   
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
Тлумачення слова у сучасних словниках
+
ПОБОЛІТИ 1, ію, ієш, док.
 +
 
 +
1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь). Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406).
 +
2. Боліти (див. боліти 1) якийсь час. [Женя:] Ну нехай спершу трохи й поболять руки, а далі привикнуть (Марко Кропивницький, II, 1958, 433).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.
 +
 
 +
ПОБОЛІТИ 2, ію, ієш. док. Боліти, переживати якийсь час. Діждавсь [син], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем, а його, як на воді лишила. Що він поскорбів тоді, що він поболів — я знаю! (Марко Вовчок, I, 1955, 220); Вони прийшли, щоб поболіти за своїх шахістів.
 +
♦ Поболіти серцем (душею) — те саме, що Боліти серцем (душею) якийсь час (див. боліти 2). Другі [пани], поболівши серцем і втомившись слухати одну гірку річ, дослухалися, як голосно розлягалися музики (Панас Мирний, IV, 1955, 164).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.
 +
 
 +
ПОБОЛІТИ 3, ію, ієш, док., розм., рідко. Боліти, хворіти якийсь час; похворіти. Недовго і старий швендяв, перед зеленою зліг, поболів трохи — та й пішов за старою (Панас Мирний, IV, 1955, 54).
 +
Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.
 +
 
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Поболіти 1.png|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Поболіти 2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Убудити 3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
 
|}
 
|}
  
Рядок 21: Рядок 32:
  
 
==Зовнішні посилання==
 
==Зовнішні посилання==
 +
http://sum.in.ua/s/pobolity
 +
 +
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут філології]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Версія за 11:11, 18 січня 2019

Поболіти, -лію, -єш, гл. Перенести болѣзнь. Дай, Боже, в добрім здоров’ї поболіти. Ном. № 13918. (Кажуть тому, хто удає з себе хворого).


Сучасні словники

ПОБОЛІТИ 1, ію, ієш, док.

1. Заболіти, почати боліти (про все або багато чого-небудь). Дядьки стовбичили на майдані більше години, в них поболіли ноги, і деякі відійшли до тополь, щоб лягти або сісти (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 406). 2. Боліти (див. боліти 1) якийсь час. [Женя:] Ну нехай спершу трохи й поболять руки, а далі привикнуть (Марко Кропивницький, II, 1958, 433). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

ПОБОЛІТИ 2, ію, ієш. док. Боліти, переживати якийсь час. Діждавсь [син], що виявився багач з чужого села, і засваталася вона з тим багачем, а його, як на воді лишила. Що він поскорбів тоді, що він поболів — я знаю! (Марко Вовчок, I, 1955, 220); Вони прийшли, щоб поболіти за своїх шахістів. ♦ Поболіти серцем (душею) — те саме, що Боліти серцем (душею) якийсь час (див. боліти 2). Другі [пани], поболівши серцем і втомившись слухати одну гірку річ, дослухалися, як голосно розлягалися музики (Панас Мирний, IV, 1955, 164). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

ПОБОЛІТИ 3, ію, ієш, док., розм., рідко. Боліти, хворіти якийсь час; похворіти. Недовго і старий швендяв, перед зеленою зліг, поболів трохи — та й пішов за старою (Панас Мирний, IV, 1955, 54). Словник української мови: в 11 томах. — Том 6, 1975. — Стор. 622.

Ілюстрації

Поболіти 1.png Поболіти 2.jpg Убудити 3.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

http://sum.in.ua/s/pobolity