Відмінності між версіями «Знайдух»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Зн]] | [[Категорія:Зн]] | ||
| − | =Сучасні словники | + | =Сучасні словники= |
| − | + | '''ЗНА́ЙДА''', и, чол. і жін., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих, — певно, се був якийсь знайда (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 382). | |
| − | ЗНА́ЙДА, и, чол. і жін., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих, — певно, се був якийсь знайда (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 382). | + | |
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
Версія за 18:24, 15 січня 2019
Знайду́х, -ха, м. = Знайда. Желех.
Сучасні словники
ЗНА́ЙДА, и, чол. і жін., розм., заст. Дитина-підкидьок, знайдена і взята ким-небудь на виховання. Його лице було зовсім не подібне до тамтих, — певно, се був якийсь знайда (Іван Франко, VIII, 1952, 342); Він усміхнувся дівчинці, вийняв цукерку і дав їй. Цукерка трохи заспокоїла маленьку знайду (Оксана Іваненко, Тарасові шляхи, 1954, 382).
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Зовнішні посилання
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 638.
