Відмінності між версіями «Клініка Маковського»

Поточна версія на 10:56, 13 грудня 2018

Опис

У Києві на Маловолодимирській вулиці (нині Олеся Гончара, будинок 33б), недалеко від Ярославового Валу стоїть невеликий особняк, що запам'ятовується своїм декором й скульптурами, побудований на початку 20 століття в стилі модерн. Оригінальним архітектурним рішенням, яке зробило будинок витонченим, кияни зобов'язані своєму співвітчизнику архітектору Ігнаці Казимировичу Ледуховському, за проектом якого й було побудовано особняк, для доцента Університету Св. Володимира, доктора медичних наук П.Е. Качковського, який відкрив у ньому приватну хірургічну клініку. Але нажаль, через два роки Качковський помер, а клініку він передав своєму товаришеві по службі І.С. Маковському, яка під його ім'ям почала працювати в 1910 році. Клініку було оснащено новітнім обладнанням й призначалася вона для багатих клієнтів. На фронтоні фасаду було зроблено напис "Хірургічна Лікарня доктора медицини Маковського", по обидва боки якої встановлено скульптурні зображення напівжінок-напівптиць, відповідно давньої міфології вони відводять біду. Дуже багато в декорі фасаду використовувалося зображень змій, які є емблемою медицини й до наших днів, а також змія - це символ зцілення ран. Окрасою й загадкою фасаду є розташовані в трьох віконних нішах композиції з букетів тюльпанів, по краях яких стебла у квітів зігнуті, таким чином букет нагадує чаши, а біля основи стебла оповиті маленькою змійкою, а змія, обвиваюча чашу, є емблемою медицини, (чи мав на увазі архітектор створюючи таку композицію?) Надає красу будівлі й використання різних за фактурою будівельних матеріалів, орнаментів, ліпнини.

Оригінально виконана художнє кування в огорожі балкона й тераси, на розі яких встановлено скульптуру лева, зі страхітливо відкритою пащею, що охороняє арку, яка веде у невеликий внутрішній дворик. У нижній частині скульптури залишив свій автограф автор "Федір Соколов 1907", один із найталановитіших київських скульпторів. Особливим є й художнє оформлення воріт, аналогів яким немає в Києві, але ідентичні ворота були зроблені раніше в Парижі в 1898 році, автором яких був французький архітектор Г. Гімар. По обох боках головного входу встановлено маскарони, з лівого боку чоловічої голови в шоломі, а з правого - жіночої.

На початку вересня 1911 року в Київ приїхав прем'єр-міністр Росії Петро Аркадійович Столипін, на відкриття пам'ятника Олександру II, заключна церемонія з відкриття пам'ятника, на якій знаходилася царська сім'я, проходила в будівлі Київського міського театру (нині Національна опера України). Під час другого антракту Столипін був важко поранений. Його доставили в клініку Маковського, у зв'язку з важким пораненням прем'єр-міністра, до Києва з'їхалися найкращі медичні світила, але врятувати його не вдалося й через кілька днів він помер. Пару місяців потому вулицю було перейменовано в столипінську, а Клініку Ковалевського кияни стали називати "Столипинський дім".

У лікарні Маковського знаходився військовий госпіталь для офіцерського складу в роки Першої світової війни. Як й багато архітектурних творінь Києва, "Клініка Маковського" постраждала від пожеж під час Великої вітчизняної війни. Будинок було відновлено під час реконструкції в 1948 році, були замінені вікна й малюнок їх оформлення, ліпнина балкону, який підтримують кронштейни, із пітонами, які розташувалися на їх боках та чіпляються хвостами за водостічні труби. За радянських часів тут розташовувалася офтальмологічна клініка та інші медичні установи. З 1998 року будинок займав штаб "Народного Руху України", в даний час у ньому знаходиться "Секретаріат Народного Руху України".

Вид ресурсу

Фото/2000‎

Етнографія

Краєзнавчі об’єкти

Кланіка Маковського‎

Установи, заклади, організації та підприємства (про них)

Персоналії

Хронологічні рубрики

Історія Києва в Незалежній Україні (з 1991 р.)‎‎

Систематичні рубрики

Туристичні місця‎

Відомості про ресурс

Підготував(ла)

Щиглинська Мирослава Михайлівна