Відмінності між версіями «Ад'ютант»
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
[[Категорія:Ад]] | [[Категорія:Ад]] | ||
− | Ад'-ю-та́нт | + | '''Ад'-ю-та́нт''' - |
− | + | іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a. | |
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ||
− | АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72). | + | '''АД'ЮТА́НТ''', а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72). |
− | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант Вікіпедія Вільна енциклопедія]=== |
− | Ад'юта́нт (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник): | + | '''Ад'юта́нт''' (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник): |
1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий. | 1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий. | ||
Рядок 22: | Рядок 22: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpeg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
− | |||
− | |||
− | |||
− | |||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== | ||
===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ===[http://sum.in.ua/s/ad.jutant Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)]=== | ||
− | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант | + | ===[https://uk.wikipedia.org/wiki/Ад%27ютант Вікіпедія Вільна енциклопедія]=== |
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет інформаційних технологій та управління]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 16:26, 22 червня 2023
Ад'-ю-та́нт - іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72).
Вікіпедія Вільна енциклопедія
Ад'юта́нт (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник):
1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий.
2) у російській імператорській армії посада офіцера, завідуючого діловодством у штабах і управліннях. Введена в 2-й половині 17 в. і узаконена Петром I в Статуті військовому 1716. Існували ад'ютант батальйонний, полковий, бригадний, старший. Останні очолювали діловодство в штабах дивізій, польових армій, військових округів. У російській армії кінця XIX — початку XX століть посади старших ад'ютантів при штабах дивізій, корпусів, армій виконували, як правило, офіцери Генерального Штабу.
3) придворний військовий чин у свиті імператора. Ад'ютант в званні генерала називався генерал-ад'ютант, в офіцерському званні — флігель-ад'ютант.