Відмінності між версіями «Ад'ютант»
| Рядок 19: | Рядок 19: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:02eb48328f2402d96e49c4e16fc76899620d42c2.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:02eb48328f2402d96e49c4e16fc76899620d42c2.jpeg|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:2525.jpeg|x140px]] |
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:images.jpeg|x140px]] | ||
|} | |} | ||
Версія за 01:16, 25 листопада 2018
Ад'-ю-та́нт Іменник чоловічого роду, істота, відмінювання 1a.
Сучасні словники
Словник української мови. Академічний тлумачний словник (1970-1980)
АД'ЮТА́НТ, а, чол. Військовослужбовець (звичайно офіцер), що перебуває при командирі для виконання службових доручень. Ад'ютант вибіг на горбок, розглянувся і вернувся скоренько до генерала (Осип Маковей, Вибр., 1956, 170); З приміщення вийшов полковник Бабенко, супроводжуваний писарем і ад'ютантом (Анатолій Шиян, Гроза.., 1956, 72).
ВікіпедіЯ Вільна енциклопедія
Ад'юта́нт (нім. Adjutant, походить від лат. adiuvare (допомагати, підтримувати) і означає помічник):
1) офіцерське військове звання (у арміях деяких країн також прапорщик, ворент-офіцер, а на флотах — мічман), а з часом посада обер-офіцера, який знаходився при військовому начальнику або при штабі тієї або іншої військової частини (починаючи з дивізійного рівня і до армії, корпусу, фронту) для виконання службових доручень, передачі термінової інформації, розпоряджень або для виконання штабної роботи. У Радянській Армії (до 1954) також штабна посада в батальйоні (дивізіоні, ескадрильї), призначення якої — надання допомоги командиру в управлінні підрозділом. В Радянській Армії посаду ад'ютанта командира дивізії займав старший прапорщик. Посада ад'ютанта як офіцера для доручень широко поширена в сучасних арміях різних держав. Відповідний чин у козацькому війську мав значковий.
2) у російській імператорській армії посада офіцера, завідуючого діловодством у штабах і управліннях. Введена в 2-й половині 17 в. і узаконена Петром I в Статуті військовому 1716. Існували ад'ютант батальйонний, полковий, бригадний, старший. Останні очолювали діловодство в штабах дивізій, польових армій, військових округів. У російській армії кінця XIX — початку XX століть посади старших ад'ютантів при штабах дивізій, корпусів, армій виконували, як правило, офіцери Генерального Штабу.
3) придворний військовий чин у свиті імператора. Ад'ютант в званні генерала називався генерал-ад'ютант, в офіцерському званні — флігель-ад'ютант.
Ілюстрації
|
x140px | 
|
