Відмінності між версіями «Їдовитий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(Створена сторінка: '''Їдови́тий, -а, -е. '''Ядовитый. ''Їдовитий гад. ''Вх. Лем. 421. Категорія:Ід,Їд) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Їдови́тий, -а, -е. '''Ядовитый. ''Їдовитий гад. ''Вх. Лем. 421. | '''Їдови́тий, -а, -е. '''Ядовитый. ''Їдовитий гад. ''Вх. Лем. 421. | ||
[[Категорія:Ід,Їд]] | [[Категорія:Ід,Їд]] | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отруйний. Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Тарас Шевченко, II, 1963, 406); В травах високих.. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (Микола Зеров, Вибр., 1966, 218); Непомітно прийшла на.. одвічну крадіж дівочих вінків. Обманами окутала м'якими, вартових поставила і зашепотіла ядовитим шепотом відьма: — Ніхто не побачить... ніхто не дізнається... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 625. |
Версія за 11:30, 15 жовтня 2015
Їдови́тий, -а, -е. Ядовитый. Їдовитий гад. Вх. Лем. 421.
ЯДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що отруйний. Якби він знав, Яке-то лихо з його вийде, З того лукавого Давида, То, мов гадюку б, розтоптав І ядовитую б розтер Гадючу слину (Тарас Шевченко, II, 1963, 406); В травах високих.. ненароком На ядовиту гадюку вона наступила (Микола Зеров, Вибр., 1966, 218); Непомітно прийшла на.. одвічну крадіж дівочих вінків. Обманами окутала м'якими, вартових поставила і зашепотіла ядовитим шепотом відьма: — Ніхто не побачить... ніхто не дізнається... (Гнат Хоткевич, II, 1966, 123).
Словник української мови: в 11 томах. — Том 11, 1980. — Стор. 625.