Відмінності між версіями «Їда»
(Створена сторінка: '''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами, питєм. ''Гн. II. 177. | '''Їда, -ди, '''''ж. ''= '''Їжа. '''''Хліб та вода, то козацька їда. ''Ном. № 12276. ''Той його гостит їдами, питєм. ''Гн. II. 177. | ||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | Тлумачення слова у сучасних словниках | ||
| + | |||
| + | '''Словник української мови''' | ||
| + | |||
| + | ЇДА, и, жін. | ||
| + | |||
| + | 1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459). | ||
| + | |||
| + | 2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112). | ||
| + | |||
| + | '''Словник України''' | ||
| + | |||
| + | їда́ – іменник жіночого роду | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | |||
| + | ==Див. також== | ||
| + | |||
| + | ==Джерела та література== | ||
| + | |||
| + | ==Зовнішні посилання== | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Інститут суспільства]] | ||
| + | |||
[[Категорія:Ід,Їд]] | [[Категорія:Ід,Їд]] | ||
Версія за 14:16, 12 грудня 2013
Їда, -ди, ж. = Їжа. Хліб та вода, то козацька їда. Ном. № 12276. Той його гостит їдами, питєм. Гн. II. 177.
Зміст
Сучасні словники
Тлумачення слова у сучасних словниках
Словник української мови
ЇДА, и, жін.
1. Дія за значенням їсти 1. Жвавій Прісьці обридла така повільна їда (Леся Українка, III, 1952, 667); Марусяк саме в сю хвилю їв щось. Ґаздині ніяково було перебивати їду (Гнат Хоткевич, II, 1966, 194); — Щось апетиту нема. — А ти їж: апетит, приходить під час їди (Андрій Головко, I, 1957, 459).
2. розм., рідко. Те саме, що їжа 1. — А вареники — се ж найкраща їда! — додав він (Панас Мирний, IV, 1955, 364); — Сіно перетоптали за зиму, а з житньої соломи що за їда? Даємо коровам, так що ж із неї за користь? (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 112).
Словник України
їда́ – іменник жіночого роду
Ілюстрації
| [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] | [[Зображення:|x140px]] |
