Відмінності між версіями «Практика студентів (ПО, ДО, ПВШ)»

Версія за 11:25, 22 листопада 2018 (переглянути вихідний код) Svpatsaliuk.pi17 (обговорення • внесок) (→‎Завдання 2) ← Попереднє редагування		Версія за 11:30, 22 листопада 2018 (переглянути вихідний код) Svpatsaliuk.pi17 (обговорення • внесок) (→‎Завдання 3) Наступне редагування →
Рядок 38:		Рядок 38:
	==Завдання 3==		==Завдання 3==
−	{{BOX2|	+	З метою створення умов для творчої самореалізації педагогів, для підвищення мотивації педагогічної зрілості та для удосконалення науково-методичного рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладу Олена Іванівна організовує різноманітні форми методичної роботи – педагогічні ради, семінари-практикуми, педагогічні читання, методоб’єднання та ін.. На даному етапі своєї діяльності вихователь-методист більш поглиблено працює над питанням «Використання інтерактивних технологій у методичній діяльності для оптимізації взаємодії з педагогами», що є найефективнішими щодо стимулювання педагогів до творчої самореалізації – творча вітальня, педагогічний ринг, методичний вернісаж, різноманітні тренінги, майстер-класи, інтерактивні ігри тощо.
−	WIDTH=100%| <!-- px, %... -->	+
−	FLOAT=none| <!-- right, left, none... -->	+
−	IMAGE=[[Image:Mcaticon.png|60px]]| <!-- Обов'язково вказуйте розмір для великих зображень! -->	+
−	TITLESIZE=13pt| <!-- px, pt, em... -->	+	«У народі кажуть: «Чому ставок стає болотом? Тому що зникає джерельце». Джерельце в освітянській діяльності – це професійна компетентність, педагогічна творчість та прагнення до самовдосконалення».
−	TITLE= Семінар (тренінг)|	+
−	CONTENT=	+
−	<div style="width:90%; margin-left:1em; vertical-align:top; border-left:3px #66CDAA solid; padding-left:1em">	+	В.Сухомлинський
−	Провести семінар (тренінг) для співробітників / вчителів / вихователів з використання ІКТ в освіті або виступ на вченій раді / педраді щодо можливостей онлайн навчання.	+
−	</div>	+
−	}}	+
		+	Мета даної роботи:
		+
		+	Øпідвищення професійної компетентності педагогів;
		+
		+	Øактивізація пізнавальної діяльності вихователів;
		+
		+	Øпідвищення рівня педагогічної культури;
		+
		+	Øудосконалення процесу самопізнання й рефлексії;
		+
		+	Øздійснення профілактики «синдрому емоційного вигорання»;
		+
		+	Øформування світоглядної і діяльнісної основи особистісно-орієнтованої взаємодії  педагогів з вихованцями, їхніми батьками, іншими учасниками освітнього процесу;
		+
		+	Øпідготовка професіоналів, здатних зайняти активну позицію у виборі методів роботи з дітьми;
		+
		+	Øрозвиток у педагогів вміння здійснювати спільну проектну і дослідницьку діяльність, відстоювати свої позиці обґрунтовувати власну думку і толерантно ставитися до чужої;
		+
		+	Øздійснення оптимізації педагогічної діяльності колективу дошкільного закладу, розвиток креативності вихователів, їх готовність й здатність до інноваційної діяльності, відкритість доброзичливим контактам із колегами;
		+
		+	Øформування таких важливих якостей особистості педагога, як самоповага, впевненість у собі, комунікативність, мобільність.
		+
		+
		+
		+	Розвиток дошкільної освіти характеризується детермінованим взаємозв'язком традиційної педагогіки й інноваційних методів виховання. Сьогодні в дошкільних закладах з'являються комп'ютерні класи, спеціалізовані навчальні кабінети (конструюван­ня, художній, театральний, хореографічний тощо), впроваджуються здоров'я збережувальні технології, експериментальна і проектна ді­яльність, відкриваються групи за інтересами та пріоритетами роз­витку дітей, сімейні клуби, центри сімейного дозвілля, арт-студії тощо. Таке розмаїття напрямів діяльності дошкільних закладів потребує оптимізації педагогічного процесу. З огляду на це до ро­боти фахівців висувається низка додаткових вимог, мобілізуючи їх на самовдосконалення.
		+
		+	Технологічна майстерність педагога, його професійний рівень є основними чинниками в реалізації тих вимог, які висуває суспільство до освіти. Самореалізація особистості педагога як лю­дини і творця всебічно сприяє подібній самореалізації дитини. Тому не дивно, що в системі методичної роботи сучасних дошкільних на­вчальних закладів самореалізації особистості педагогів відведено провідну роль. А основним напрямом організації методичної робо­ти є використання інтерактивних форм роботи як засобу активізації творчого потенціалу та росту педагогічної майстерності кожного педагога. Тож найуживанішими нині педагогічними термінами стали «міжособистісна взаємодія», «нетрадиційні форми науково-мето­дичної роботи», «інтерактивні технології».
		+
		+	Інтерактивні (з англ. inter — «вза­ємно», act — «діяти») методи – це взаємозалежна спільна діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв'язання проблем.
		+
		+	Пріоритетами у змісті інтерактивного освітнього процесу є:
		+
		+	- взаємодія одне з одним;
		+
		+	- діалоговий обмін інформацією на паритетній основі (без лідерського домінування);
		+
		+	- моделювання ситуацій;
		+
		+	- розігрування рольових ігор (ділових, організаційних тощо);
		+
		+	- спільне подолання проблем;
		+
		+	- оцінювання дій одне одного та результатів власної поведінки. Інтерактивна  модель  навчання  орієнтує  учасників  процесу на тотальний прояв активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій.
		+
		+
		+
		+	Нині, інтерактивне навчання є пріоритетним при підвищенні фахової компетентності педагогів. Воно передбачає активну взаємодію, дає змогу акцентувати увагу на діяльності, забезпечує міцність знань і свободи самовираження кожного учасника взаємодії. Інтерактивне навчання сприяє формуванню високої мотивації, активності життєвої позиції, командного духу педагогів.
		+
		+	Найістотнішою особливістю інтерактив­ного навчання є те, що навчальний процес від­бувається за умови постійної активної взаємодії усіх його учасників.
		+
		+	Як свідчить досвід роботи, інтерактивне навчання є найефективнішим. Воно базується на принципах:
		+
		+	- безпосередньої участі кожного учасни­ка в навчанні — організатор навчального процесу створює умови, за яких кожен учасник стає активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи тієї проблеми;
		+
		+	- взаємного інформацій­ного та духовного зба­гачення — навчальний процес організовано так, щоб його учасни­ки мали змогу обміня­тися своїм життєвим досвідом, одержаною інформацією;
		+
		+	- особистісно орієнто­ваного навчання — ор­ганізатор враховує ін­дивідуальні потреби, інтереси та бажання кожного учасника на­вчального процесу.
		+
		+	На користь інтерактив­ного навчання свідчать і на­укові дослідження: за даними психолога Ханнса-Еберхарда Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації ті, хто навчаються, зберігають у пам'яті:
		+
		+	- 10% того, що читають;
		+
		+	- 20% того, що чують;
		+
		+	- 30% того, що бачать;
		+
		+	- 50% того, що чують і бачать.
		+
		+	За умов активного сприймання, інформація зберігається в та­кому обсязі:
		+
		+	- 80% того, що говорив сам слухач;
		+
		+	- 90% того, що сам зробив.
		+
		+	Інтерактивні методи — реальний засіб інтенсифікації діяль­ності педагогічного колективу. Сучасні науковці довели пози­тивний вплив соціальної взаємодії на становлення ціннісно-мо­тиваційної сфери дорослої особистості, її світоглядної позиції, емоційно-вольової саморегуляції. Інтерактивні методи адекватні особистісно орієнтованій моделі дошкільної освіти, вони перспек­тивні й надзвичайно ефективні в розв'язанні різного роду проблем, неоднозначних питань, конфліктних і суперечливих ситуацій. Вони дають змогу подивитися на життєву проблему з різних боків, ста­ти на місце іншої людини, відкрити для себе внутрішнє, приховане, потенційне.
		+
		+	Завдяки використанню інтерактивних методів педагоги змо­жуть усвідомити та освоїти такі досі абстрактні для більшості з них особистісні функції, як-от:
		+
		+	- групове цілепокладання;
		+
		+	- здійснення вибору;
		+
		+	- особиста відповідальність;
		+
		+	- творче самовираження;
		+
		+	- педагогічна рефлексія;
		+
		+	- ефективна самоорганізація поведінки і діяльності.
		+
		+	Без широкого застосування діалогових методів складно досяг­ти серйозних змін у педагогічній діяльності, реалізувати особистісно орієнтовану та компетентнісну моделі дошкільної освіти.
		+
		+	Вкотре наголошую: ін­терактивні методи, які вико­ристовують у процесі навчан­ня педагогів, мають базуватися на врахуванні психології люд­ських взаємовідносин. Недарма їх називають активними, діало­говими, комунікативними. Вза­ємодія учасників гри, тренінгу, диспуту, семінару — важливий освітній ресурс, який слід ви­користовувати і розвивати.
		+
		+	Ін­терактивні методи спираються саме на ефект групової взаємодії, співпраці, спільної діяльності з розв'язання освітніх завдань. Вони дають змогу педагогам під­вищувати власну кваліфікацію, займатись самоосвітою, само­вдосконаленням.
		+
		+	Фахівці довели, що для більшості педагогів зі стажем роботи понад 20 років характерними є емоційне вигорання, втома, зниження толерантності, зростання агресивних форм реагу­вання в умовах напруженості, зниження емоційної стійкос­ті, недостатні мобільність і гнучкість, низький рівень соці­альної адаптивності до нових умов життя та креативності. Ці дані актуалізують необхідність пошуку та створення на­лежних умов для відновлення особистісних та професійних втрат досвідченого педагога. Завдання успішно розв'язується саме завдяки використанню діалогових, тренінгових, ігрових форм роботи.
		+
		+	Працюючи з педагогами, доцільно дотримува­тися таких принципів організації їхнього навчання:
		+
		+	- мету навчання слід формулювати за участі всіх, приймати колективно;
		+
		+	- процес навчання має бути проблемно орієнтованим;
		+
		+	- тренер повинен спиратися на індивідуальний життєвий досвід педагогів;
		+
		+	- знання та уміння, отримані педагогами в результаті актив­ного навчання, мають бути для них значущими, мати особистісний смисл;
		+
		+	- педагогам слід надавати можливість перевіряти набуті зна­ння й уміння у своєму реальному житті;
		+
		+	- слід забезпечувати педагогам отримання зворотної інфор­мації щодо досягнутого ними прогресу,
		+
		+	- кожний учасник взаємодії має відчувати повагу тренера та всіх інших учасників до себе;
		+
		+	- усім часникам слід забезпечити право на самовизначення, власну думку, позицію;
		+
		+	- тренер має виконувати функцію зв'язків ця між попере­днім досвідом учасників і новою інформацією, він пови­нен бути одним з учасників, а не постійним керівником і контролером.
		+
		+	Завдяки аналізу, рефлексії своєї поведінки, об'єктивації іншими своєї позиції, оцінці різноманітних варіантів, пропозицій, ідей, цінностей педагоги оволодівають умінням усвідомлювати відносність, а не абсолютність будь-якого знання, навчаються мобільності, ста­ють толерантнішими до інших, не схожих з їхніми власними, навіть до протилежних, думок і бачень.
		+
		+	До основних умов оптимізації педагогічної діяльності завдяки впровадженню інтерактивних методів освіти можна віднести:
		+
		+	- зв'язок змісту розв'язуваних освітніх завдань з існуючими проблемами та життєвим досвідом тих, хто навчається;
		+
		+	- створення між учасниками взаємодії атмосфери доброзич­ливості, толерантності, довіри;
		+
		+	- забезпечення комфорту, рівноваги, відчуття безпеки; зняття емоційної напруженості й тривожності;
		+
		+	- вправляння в умінні приймати спільні рішення, обговорю­вати, домовлятися, поступатися, обґрунтовувати власну точку зору, знаходити компроміс, а не очікувати готових приписів тренера (експерта);
		+
		+	- надання педагогам змоги швидко застосувати одержану інформацію.
		+
		+	У роботі з педагогами дошкільного закладу використовуємо такі інтер­активні форми методичної роботи, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні мости.
		+
		+	Такі форми інтерактивного спрямування дають змогу:
		+
		+	♦  створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;
		+
		+	♦  підвищити рівень мотивації, активності й твор­чості;
		+
		+	♦ сприяти встановленню відносин співробітниц­тва між колегами;
		+
		+	♦  формувати організаторські здібності та навич­ки спілкування;
		+
		+	♦  виробляти вміння приймати нестандартні рі­шення; аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;
		+
		+	♦  набагато краще запам'ятовувати матеріал.
		+
		+
		+
		+	Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вно­сять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спіл­куванні (побоювання помилитися, прийняти непра­вильне рішення тощо).
		+
		+	Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сут­ністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостій­ність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.
		+
		+	Інтерактивне навчання має такі переваги:
		+
		+	♦  нестандартний підхід до організації навчання;
		+
		+	♦  підвищення пізнавальної активності;
		+
		+	♦  активна міжособистісна взаємодія;
		+
		+	♦  система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;
		+
		+	♦  розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;
		+
		+	♦  розвиток самоаналізу й аналізу інших у про­цесі групової роботи.
		+
		+	Найчастіше інтерактивні форми роботи викорис­товуємо під час проведення педрад, семінарів, семінарів-практикумів, педгодин (пед­раду проводимо у вигляді ділової гри або з використанням ігрових вправ, вікторини, КВК за тематикою).
		+
		+	Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги закріплюють знання, набувають новий практичний досвід, спілкуються з колегами. Термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "на­вчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма набуття знань, умінь і навичок, розширення досвіду.
		+
		+	На педагогічних тренінгах використо­вуємо кілька видів вправ:
		+
		+	♦ для знайомства учасників та згуртування гру­пи. Вони допомагають людям розкритися, більше дізнатися одне про одного;
		+
		+	♦ для з'ясування очікувань учасників;
		+
		+	♦ для сприяння міжособистісному спілкуван­ню, стимулювання взаємодії та формування команди;
		+
		+	♦ для підвищення активності учасників;
		+
		+	♦  для сприяння засвоєнню знань — аналіз основ­них моментів проведеного заняття;
		+
		+	♦ рухавки — обов'язкова частина будь-якого тренінгу, адже вони активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери;
		+
		+	♦  вправи завершальної частини.
		+
		+	Групова робота під час тренінгу допомагає змі­нити неконструктивне ставлення до колег на ефек­тивну модель співробітництва.
		+
		+	Отже, досягти потрібного рівня підготовки пе­дагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі на­вички. Знання, набуті в досвіді, є власним над­банням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.
		+
		+	Набутий досвід використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами свідчить про підвищення її ефек­тивності. Систематичне ви­користання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяє професійно­му зростанню педагогів, зо­крема:
		+
		+	-  розвитку їх творчого потенціалу;
		+
		+	- удосконаленню комунікативної компетентності;
		+
		+	-  систематизації і конкретизації професійних знань;
		+
		+	-  практичному відпрацюванню певних умінь та навичок педагогів;
		+
		+	-  активному використанню інтерактивних методів у роботі з дітьми.
		+
		+	Так ми сприяємо формуванню творчої особистості педагога, який здатен створити оптимальні умови для розвитку дітей, забезпечити ці­каве, змістовне розвивальне серед­овище у всіх його виявах. Допома­гаючи педагогу самореалізуватися, створюючи умови для його особистісного зростання, ми сприяємо по­кращенню його роботи з дітьми. Як результат, у дошкільному закладі створено всі умо­ви для всебічного гармонійного роз­витку дітей. Педа­гоги організовують змістовне спілку­вання, активно взаємодіють з дітьми, торуючи шлях до їхніх сердець.
		+
		+
		+
		+	Результативність використання інтерактивних методів
		+
		+	у методичній роботі з педагогами
		+
		+
		+
		+	Систематичне використання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяло професійному зростанню педагогів, зокрема:
		+
		+	vбільш активніше використовують педагогічні технології;
		+
		+	vстворюють сприятливі умови для розвитку особистості кожного вихованця;
		+
		+	vпрофесійно зростають та само реалізовуються у творчому педагогічному процесі;
		+
		+	vпідвищилась продуктивність педагогічної діяльності, відповідальність за результати роботи та розкрились фахові здібності;
		+
		+	vформується інноваційна культура, відмова від консерватизму та авторитарності;
		+
		+	vрезультативно залучають батьків до спільного розв'язання важливих проблем організації життєдіяльності дітей.
		+
		+
		+
		+	Набуття досвіду використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами дало мені, як вихователеві-методисту, можливості:
		+
		+	vвивчити, оцінити рівень кваліфікації, результативність педагогічної діяльності вихователів;
		+
		+	vстворити оптимальні умови для активізації творчої діяльності педагогів;
		+
		+	vвиявити, вивчити, сприяти узагальненню та моделюванню найкращого досвіду роботи педагогів дошкільного закладу;
		+
		+	vздійснити моніторинг професійного зростання вихователів;
		+
		+	vрозкрити потенційні можливості кожного педагога;
		+
		+	vсприяти розвитку креативності педагогів та стимулюванню їх самоосвіти і самовдосконалення;
		+
		+	vнавчити колег дивитися в майбутнє, планувати та прогнозувати самоосвіту в міжатестаційний період.
		+
		+
		+
		+	Функції вихователя-методиста – організатора інтерактивної взаємодії з педагогами
		+
		+	-        помічник: допомогає, підтримує
		+
		+	-        просвітник: збагачує знаннями, культурою, досвідом
		+
		+	-        ігротехнік: створює ситуації рефлексивного аналізування
		+
		+	-        партнер: готує спільно проектувати програму, життєдіяльність
		+
		+	-        фасилітатор: прищеплює навички упевненої поведінки
		+
		+	-        андрагогік: досліджує проблеми освіти, самоосвіти і виховання дорослих
		+
		+	-        методист: є носієм культури педагогічної дидактики
		+
		+	-        співрозмовник: сприяє обміну думками, з’ясуванню незрозумілих питань
		+
		+
		+
		+	Фактори, що впливають на необхідність впровадження в професійну педагогічну освіту вихователів інтерактивних методів навчання
		+
		+	-        підвищення вимог до якості дошкільної освіти
		+
		+	-        оптимізація педагогічного процесу
		+
		+	-        мобілізація фахівців на самовдосконалення
		+
		+	-        диференціація та індивідуалізація освіти педагогів
		+
		+	-        несформованість педагогічної рефлексії
		+
		+	-        невміння пристосовуватися до нових умов та вимог
		+
		+	-        прояв вихователями конформізму
		+
		+	-        професійне вигорання
		+
		+	-        зниження толерантності та емоційної стійкості
		+
		+	-        недостатня мобільність і гнучкість
		+
		+	-        занижена самооцінка
		+
		+	-        побоювання виглядати «білою вороною»
	==Завдання 4==		==Завдання 4==

---

Версія за 11:30, 22 листопада 2018

Головна Учасники Роботи Обговорення Додаткові ресурси Захист практики

Завдання 1

Завдання 2

Гугл каледар https://calendar.google.com/calendar/r?tab=oc

 https://calendar.google.com/calendar/r?tab=oc 

Гугл диск – як користуватися? Мета: навчити педагогів закладу користуватись гугл диском

Хід тренінгу

Що являє собою Гугл диск і як ним користуватися – про це досить часто запитують люди, які мають акаунт Google. Ті ж, хто вже успішно встановив дану функцію, відгукуються про неї як про дуже зручною і корисною. Отже, неодмінно варто спробувати розібратися в даному предметі краще.

Як користуватися Гугл диском на комп’ютері? По суті, Гугл диск являє собою універсальний засіб зберігання файлів у віртуальному просторі. Тобто всі важливі документи, зображення, таблиці можна продублювати на віртуальному мережевому носії і знайти їх при необхідності не тільки на компі. Що дуже зручно, якщо є доступ до інтернету, але немає доступу до особистого ПК. Також на диску можна відкрити доступ іншим користувачам, щоб не пересилати файли з поштою.

Використовувати Гугл диск в роботі досить просто, для цього потрібно:

пройти процедуру реєстрації в системі Google; зайти в свою поштову скриньку; вибрати рядок меню «диск»; завантажити на диск файли з комп’ютера іл створити нові прямо на ньому. Доступну інформацію можна розсортувати по різних папках, щоб знаходити її швидше. Щоб побачити усі свої операції з файлами, можна звернутися до меню «зміни».

Варто відзначити, що звертатися гугл диск можна навіть не відкриваючи браузер. Місця для зберігання файлів тут більше ніж достатньо – цілих 15 ГБ, а якщо його не вистачить, простір диска можна ще розширити. Випадково видалити інформацію з диска – вона автоматично потрапить в корзину, звідки її завжди можна витягти назад.

Як користуватися Гугл диском на планшет і смартфон? Багатьох власників гаджетів цікавить, як користуватися Гугл диском на андроїд. Для цього просто потрібно завантажити відповідну програму і встановити його на конкретне мобільний пристрій. У всьому іншому принцип дії програми аналогічний комп’ютерної версії.

Завдання 3

З метою створення умов для творчої самореалізації педагогів, для підвищення мотивації педагогічної зрілості та для удосконалення науково-методичного рівня професійної компетентності педагогічних працівників закладу Олена Іванівна організовує різноманітні форми методичної роботи – педагогічні ради, семінари-практикуми, педагогічні читання, методоб’єднання та ін.. На даному етапі своєї діяльності вихователь-методист більш поглиблено працює над питанням «Використання інтерактивних технологій у методичній діяльності для оптимізації взаємодії з педагогами», що є найефективнішими щодо стимулювання педагогів до творчої самореалізації – творча вітальня, педагогічний ринг, методичний вернісаж, різноманітні тренінги, майстер-класи, інтерактивні ігри тощо.

«У народі кажуть: «Чому ставок стає болотом? Тому що зникає джерельце». Джерельце в освітянській діяльності – це професійна компетентність, педагогічна творчість та прагнення до самовдосконалення».

В.Сухомлинський

Мета даної роботи:

Øпідвищення професійної компетентності педагогів;

Øактивізація пізнавальної діяльності вихователів;

Øпідвищення рівня педагогічної культури;

Øудосконалення процесу самопізнання й рефлексії;

Øздійснення профілактики «синдрому емоційного вигорання»;

Øформування світоглядної і діяльнісної основи особистісно-орієнтованої взаємодії педагогів з вихованцями, їхніми батьками, іншими учасниками освітнього процесу;

Øпідготовка професіоналів, здатних зайняти активну позицію у виборі методів роботи з дітьми;

Øрозвиток у педагогів вміння здійснювати спільну проектну і дослідницьку діяльність, відстоювати свої позиці обґрунтовувати власну думку і толерантно ставитися до чужої;

Øздійснення оптимізації педагогічної діяльності колективу дошкільного закладу, розвиток креативності вихователів, їх готовність й здатність до інноваційної діяльності, відкритість доброзичливим контактам із колегами;

Øформування таких важливих якостей особистості педагога, як самоповага, впевненість у собі, комунікативність, мобільність.

Розвиток дошкільної освіти характеризується детермінованим взаємозв'язком традиційної педагогіки й інноваційних методів виховання. Сьогодні в дошкільних закладах з'являються комп'ютерні класи, спеціалізовані навчальні кабінети (конструюван­ня, художній, театральний, хореографічний тощо), впроваджуються здоров'я збережувальні технології, експериментальна і проектна ді­яльність, відкриваються групи за інтересами та пріоритетами роз­витку дітей, сімейні клуби, центри сімейного дозвілля, арт-студії тощо. Таке розмаїття напрямів діяльності дошкільних закладів потребує оптимізації педагогічного процесу. З огляду на це до ро­боти фахівців висувається низка додаткових вимог, мобілізуючи їх на самовдосконалення.

Технологічна майстерність педагога, його професійний рівень є основними чинниками в реалізації тих вимог, які висуває суспільство до освіти. Самореалізація особистості педагога як лю­дини і творця всебічно сприяє подібній самореалізації дитини. Тому не дивно, що в системі методичної роботи сучасних дошкільних на­вчальних закладів самореалізації особистості педагогів відведено провідну роль. А основним напрямом організації методичної робо­ти є використання інтерактивних форм роботи як засобу активізації творчого потенціалу та росту педагогічної майстерності кожного педагога. Тож найуживанішими нині педагогічними термінами стали «міжособистісна взаємодія», «нетрадиційні форми науково-мето­дичної роботи», «інтерактивні технології».

Інтерактивні (з англ. inter — «вза­ємно», act — «діяти») методи – це взаємозалежна спільна діяльність усіх учасників освітнього процесу, під час якої всі вони поринають у реальну атмосферу співпраці для спільного розв'язання проблем.

Пріоритетами у змісті інтерактивного освітнього процесу є:

- взаємодія одне з одним;

- діалоговий обмін інформацією на паритетній основі (без лідерського домінування);

- моделювання ситуацій;

- розігрування рольових ігор (ділових, організаційних тощо);

- спільне подолання проблем;

- оцінювання дій одне одного та результатів власної поведінки. Інтерактивна  модель  навчання  орієнтує  учасників  процесу на тотальний прояв активності, відкрите спілкування, колективне напрацювання стратегії та координацію спільних дій. 

Нині, інтерактивне навчання є пріоритетним при підвищенні фахової компетентності педагогів. Воно передбачає активну взаємодію, дає змогу акцентувати увагу на діяльності, забезпечує міцність знань і свободи самовираження кожного учасника взаємодії. Інтерактивне навчання сприяє формуванню високої мотивації, активності життєвої позиції, командного духу педагогів.

Найістотнішою особливістю інтерактив­ного навчання є те, що навчальний процес від­бувається за умови постійної активної взаємодії усіх його учасників.

Як свідчить досвід роботи, інтерактивне навчання є найефективнішим. Воно базується на принципах:

- безпосередньої участі кожного учасни­ка в навчанні — організатор навчального процесу створює умови, за яких кожен учасник стає активним шукачем шляхів і засобів розв'язання тієї чи тієї проблеми;

- взаємного інформацій­ного та духовного зба­гачення — навчальний процес організовано так, щоб його учасни­ки мали змогу обміня­тися своїм життєвим досвідом, одержаною інформацією;

- особистісно орієнто­ваного навчання — ор­ганізатор враховує ін­дивідуальні потреби, інтереси та бажання кожного учасника на­вчального процесу.

На користь інтерактив­ного навчання свідчать і на­укові дослідження: за даними психолога Ханнса-Еберхарда Майхнера, при переважно пасивному сприйманні інформації ті, хто навчаються, зберігають у пам'яті:

- 10% того, що читають;

- 20% того, що чують;

- 30% того, що бачать;

- 50% того, що чують і бачать.

За умов активного сприймання, інформація зберігається в та­кому обсязі:

- 80% того, що говорив сам слухач;

- 90% того, що сам зробив.

Інтерактивні методи — реальний засіб інтенсифікації діяль­ності педагогічного колективу. Сучасні науковці довели пози­тивний вплив соціальної взаємодії на становлення ціннісно-мо­тиваційної сфери дорослої особистості, її світоглядної позиції, емоційно-вольової саморегуляції. Інтерактивні методи адекватні особистісно орієнтованій моделі дошкільної освіти, вони перспек­тивні й надзвичайно ефективні в розв'язанні різного роду проблем, неоднозначних питань, конфліктних і суперечливих ситуацій. Вони дають змогу подивитися на життєву проблему з різних боків, ста­ти на місце іншої людини, відкрити для себе внутрішнє, приховане, потенційне.

Завдяки використанню інтерактивних методів педагоги змо­жуть усвідомити та освоїти такі досі абстрактні для більшості з них особистісні функції, як-от:

- групове цілепокладання;

- здійснення вибору;

- особиста відповідальність;

- творче самовираження;

- педагогічна рефлексія;                                          

- ефективна самоорганізація поведінки і діяльності.

Без широкого застосування діалогових методів складно досяг­ти серйозних змін у педагогічній діяльності, реалізувати особистісно орієнтовану та компетентнісну моделі дошкільної освіти.

Вкотре наголошую: ін­терактивні методи, які вико­ристовують у процесі навчан­ня педагогів, мають базуватися на врахуванні психології люд­ських взаємовідносин. Недарма їх називають активними, діало­говими, комунікативними. Вза­ємодія учасників гри, тренінгу, диспуту, семінару — важливий освітній ресурс, який слід ви­користовувати і розвивати.

Ін­терактивні методи спираються саме на ефект групової взаємодії, співпраці, спільної діяльності з розв'язання освітніх завдань. Вони дають змогу педагогам під­вищувати власну кваліфікацію, займатись самоосвітою, само­вдосконаленням.

Фахівці довели, що для більшості педагогів зі стажем роботи понад 20 років характерними є емоційне вигорання, втома, зниження толерантності, зростання агресивних форм реагу­вання в умовах напруженості, зниження емоційної стійкос­ті, недостатні мобільність і гнучкість, низький рівень соці­альної адаптивності до нових умов життя та креативності. Ці дані актуалізують необхідність пошуку та створення на­лежних умов для відновлення особистісних та професійних втрат досвідченого педагога. Завдання успішно розв'язується саме завдяки використанню діалогових, тренінгових, ігрових форм роботи.

    Працюючи з педагогами, доцільно дотримува­тися таких принципів організації їхнього навчання:

- мету навчання слід формулювати за участі всіх, приймати колективно;

- процес навчання має бути проблемно орієнтованим;

- тренер повинен спиратися на індивідуальний життєвий досвід педагогів;

- знання та уміння, отримані педагогами в результаті актив­ного навчання, мають бути для них значущими, мати особистісний смисл;

- педагогам слід надавати можливість перевіряти набуті зна­ння й уміння у своєму реальному житті;

- слід забезпечувати педагогам отримання зворотної інфор­мації щодо досягнутого ними прогресу,

- кожний учасник взаємодії має відчувати повагу тренера та всіх інших учасників до себе;

- усім часникам слід забезпечити право на самовизначення, власну думку, позицію;

- тренер має виконувати функцію зв'язків ця між попере­днім досвідом учасників і новою інформацією, він пови­нен бути одним з учасників, а не постійним керівником і контролером.

Завдяки аналізу, рефлексії своєї поведінки, об'єктивації іншими своєї позиції, оцінці різноманітних варіантів, пропозицій, ідей, цінностей педагоги оволодівають умінням усвідомлювати відносність, а не абсолютність будь-якого знання, навчаються мобільності, ста­ють толерантнішими до інших, не схожих з їхніми власними, навіть до протилежних, думок і бачень.

До основних умов оптимізації педагогічної діяльності завдяки впровадженню інтерактивних методів освіти можна віднести:

- зв'язок змісту розв'язуваних освітніх завдань з існуючими проблемами та життєвим досвідом тих, хто навчається;

- створення між учасниками взаємодії атмосфери доброзич­ливості, толерантності, довіри;

- забезпечення комфорту, рівноваги, відчуття безпеки; зняття емоційної напруженості й тривожності;

- вправляння в умінні приймати спільні рішення, обговорю­вати, домовлятися, поступатися, обґрунтовувати власну точку зору, знаходити компроміс, а не очікувати готових приписів тренера (експерта);

- надання педагогам змоги швидко застосувати одержану інформацію.

    У роботі з педагогами дошкільного закладу використовуємо такі інтер­активні форми методичної роботи, як психолого-педагогічні тренінги, ділові ігри, різноманітні ігрові вправи, диспути, вікторини, методичні мости.

    Такі форми інтерактивного спрямування дають змогу:

♦  створити умови для активної пізнавальної діяльності кожного педагога;

♦   підвищити рівень мотивації, активності й твор­чості;

♦ сприяти встановленню відносин співробітниц­тва між колегами;

♦   формувати організаторські здібності та навич­ки спілкування;

♦  виробляти вміння приймати нестандартні рі­шення; аналізувати й оцінювати свої дії, рівень власної компетентності;

♦   набагато краще запам'ятовувати матеріал.

Такі форми роботи цікаві для педагогів, вони вно­сять в освітній процес свіжі думки, нові ідеї, сприяють згуртуванню колективу, мають значні переваги перед традиційними формами роботи. їхня оригінальність, новизна викликають інтерес, використання ігрових методів допомагає зняти суб'єктивні бар'єри в спіл­куванні (побоювання помилитися, прийняти непра­вильне рішення тощо).

           Традиційне навчання більше орієнтоване на правильну відповідь, і за своєю сут­ністю є формою передачі інформації та засвоєння знань. Натомість інтерактивні форми орієнтовані на запитання і пошук відповіді. Вони охоплюють весь потенціал людини: рівень та обсяг її компетентності (соціальної, емоційної та інтелектуальної), самостій­ність, здатність до прийняття рішень, взаємодії.

           Інтерактивне навчання має такі переваги:

♦   нестандартний підхід до організації навчання;

♦   підвищення пізнавальної активності;

♦   активна міжособистісна взаємодія;

♦   система оцінювання процесу та результатів спільної діяльності;

♦   розвиток навичок спілкування та взаємодії в групі: керівник — група, педагог — учасник, учасник — група, учасник — учасник;

♦   розвиток самоаналізу й аналізу інших у про­цесі групової роботи.

        Найчастіше інтерактивні форми роботи викорис­товуємо під час проведення педрад, семінарів, семінарів-практикумів, педгодин (пед­раду проводимо у вигляді ділової гри або з використанням ігрових вправ, вікторини, КВК за тематикою).

          Дуже вдалою формою роботи є психолого-педагогічні тренінги, під час яких в ігровій формі, невимушеній, приємній психологічній атмосфері педагоги закріплюють знання, набувають новий практичний досвід, спілкуються з колегами. Термін "тренінг" має ряд значень: "виховання", "на­вчання", "підготовка", "тренування". Це також цікавий процес пізнання себе та інших, спілкування, ефективна форма набуття знань, умінь і навичок, розширення досвіду.

          На педагогічних тренінгах використо­вуємо кілька видів вправ:

♦ для знайомства учасників та згуртування гру­пи. Вони допомагають людям розкритися, більше дізнатися одне про одного;

♦ для з'ясування очікувань учасників;

♦ для сприяння міжособистісному спілкуван­ню, стимулювання взаємодії та формування команди;

♦ для підвищення активності учасників;

♦ для сприяння засвоєнню знань — аналіз основ­них моментів проведеного заняття;

♦ рухавки — обов'язкова частина будь-якого тренінгу, адже вони активізують учасників, підвищують їхню увагу, сприяють створенню невимушеної атмосфери;

♦ вправи завершальної частини.

    Групова робота під час тренінгу допомагає змі­нити неконструктивне ставлення до колег на ефек­тивну модель співробітництва.

    Отже, досягти потрібного рівня підготовки пе­дагогів можливо за умов використання сучасних технологій, побудованих на інтерактивних формах роботи, що розвивають творчі й дослідницькі на­вички. Знання, набуті в досвіді, є власним над­банням людини, і надалі їх легко застосовувати на практиці.

Набутий досвід використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами свідчить про підвищення її ефек­тивності. Систематичне ви­користання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяє професійно­му зростанню педагогів, зо­крема:

-  розвитку їх творчого потенціалу;

-  удосконаленню комунікативної компетентності;

-  систематизації і конкретизації професійних знань;

-  практичному відпрацюванню певних умінь та навичок педагогів;

-   активному використанню інтерактивних методів у роботі з дітьми.

Так ми сприяємо формуванню творчої особистості педагога, який здатен створити оптимальні умови для розвитку дітей, забезпечити ці­каве, змістовне розвивальне серед­овище у всіх його виявах. Допома­гаючи педагогу самореалізуватися, створюючи умови для його особистісного зростання, ми сприяємо по­кращенню його роботи з дітьми. Як результат, у дошкільному закладі створено всі умо­ви для всебічного гармонійного роз­витку дітей. Педа­гоги організовують змістовне спілку­вання, активно взаємодіють з дітьми, торуючи шлях до їхніх сердець.

Результативність використання інтерактивних методів

у методичній роботі з педагогами

Систематичне використання інтерактивних методів та форм методичної роботи сприяло професійному зростанню педагогів, зокрема:

vбільш активніше використовують педагогічні технології;

vстворюють сприятливі умови для розвитку особистості кожного вихованця;

vпрофесійно зростають та само реалізовуються у творчому педагогічному процесі;

vпідвищилась продуктивність педагогічної діяльності, відповідальність за результати роботи та розкрились фахові здібності;

vформується інноваційна культура, відмова від консерватизму та авторитарності;

vрезультативно залучають батьків до спільного розв'язання важливих проблем організації життєдіяльності дітей.

Набуття досвіду використання інтерактивних методів у системі методичної роботи з педагогами дало мені, як вихователеві-методисту, можливості:

vвивчити, оцінити рівень кваліфікації, результативність педагогічної діяльності вихователів;

vстворити оптимальні умови для активізації творчої діяльності педагогів;

vвиявити, вивчити, сприяти узагальненню та моделюванню найкращого досвіду роботи педагогів дошкільного закладу;

vздійснити моніторинг професійного зростання вихователів;

vрозкрити потенційні можливості кожного педагога;

vсприяти розвитку креативності педагогів та стимулюванню їх самоосвіти і самовдосконалення;

vнавчити колег дивитися в майбутнє, планувати та прогнозувати самоосвіту в міжатестаційний період.

Функції вихователя-методиста – організатора інтерактивної взаємодії з педагогами

- помічник: допомогає, підтримує

- просвітник: збагачує знаннями, культурою, досвідом

- ігротехнік: створює ситуації рефлексивного аналізування

- партнер: готує спільно проектувати програму, життєдіяльність

- фасилітатор: прищеплює навички упевненої поведінки

- андрагогік: досліджує проблеми освіти, самоосвіти і виховання дорослих

- методист: є носієм культури педагогічної дидактики

- співрозмовник: сприяє обміну думками, з’ясуванню незрозумілих питань

Фактори, що впливають на необхідність впровадження в професійну педагогічну освіту вихователів інтерактивних методів навчання

- підвищення вимог до якості дошкільної освіти

- оптимізація педагогічного процесу

- мобілізація фахівців на самовдосконалення

- диференціація та індивідуалізація освіти педагогів

- несформованість педагогічної рефлексії

- невміння пристосовуватися до нових умов та вимог

- прояв вихователями конформізму

- професійне вигорання

- зниження толерантності та емоційної стійкості

- недостатня мобільність і гнучкість

- занижена самооцінка

- побоювання виглядати «білою вороною»

Завдання 4

Завдання 5