Відмінності між версіями «Зогнутися»
(Створена сторінка: '''Зогнути(-ся), -ну́(-ся), -неш(-ся), '''''гл. ''= '''Зігнути(-ся). ''' Категорія:Зо) |
|||
| Рядок 2: | Рядок 2: | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | ЗГИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІГНУТИСЯ і розм. ЗОГНУТИСЯ, нуся, нешся, док. | ||
| + | |||
| + | 1. Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом. Андрій нервово смикав галузку верболозу, вона в руці згиналась, крутилася, але не ламалась (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 184); Від невправного удару молотка цвях зігнувся (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 166); | ||
| + | |||
| + | // Вгинатися під вагою чого-небудь. Вчитель дивиться в куток, де від книжок і зошитів згинається диктова етажерка (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 60); * Образно. Ще той собор у Києві стоїть, Що предок звів на диво поколінням, Ще не зігнулося під тягарем століть Його високе, голубе склепіння (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 24); | ||
| + | |||
| + | // Нахилятися, нагинатися (про рослини). Семенове жито зародило на диво. Густе, високе, воно гнуло додолу важкий колос, наче згиналось до Романового, що зараз-таки на суміжному полі стирчало догори, рідке та мізерне (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 119); Майже кожна квітка ніби опустила головку, кожний листочок легко зігнувся у долину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142). | ||
| + | |||
| + | 2. Складатися під кутом у суглобі (про кінцівки); нагинатися, вигинатися (про шию, спину і т. ін.). Увіходить Вернидуб. Він засмаг, змарнів. Права нога погано згинається, ходить повільно, спираючись на ціпок (Іван Кочерга, II, 1956, 74); Котромусь з офіцерської комісії при огляді здалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (Олесь Гончар, II, 1959, 276); | ||
| + | |||
| + | // без додатка, від чого, під чим. Нахилятися або зіщулюватися, скорчуватися (про людей). Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (Степан Васильченко, II, 1959, 169); Поспішаючи, Добриня пробіг двором, рвучко розчинив двері, згинаючись, зайшов до хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 59); — Згинаюсь я, розкидала сніг. а під ним лежить якась ганчірка, а в ній щось важке (Михайло Стельмах, I, 1962, 297); Я — на піч та у куточку Зігнувсь, притаївсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 198); Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 5); | ||
| + | |||
| + | // над ким — чим. Схилятися, нахилятися над ким-, чим-небудь. Він.. дивиться на сестру-жалібницю, що зігнулась над недужим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); Пріська колишеться над гребенем; Христя зігнулася над сорочкою (Панас Мирний, III, 1954, 30); | ||
| + | |||
| + | // Ставати сутулим, згорбленим; горбитися (від старості і т. ін.). Аж ось.. назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький, та ще зігнувсь від старості, так мов при самій землі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 230); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Андрій Головко, II, 1957, 9); | ||
| + | |||
| + | // Важко працювати. Ну, я й не кинув верстата.. Я вік Біля верстата згинатися звик (Максим Рильський, I, 1960, 319). | ||
| + | |||
| + | 3. перев. із запереченням не, перен. Втрачати силу, енергію, стійкість; занепадати духом. І не згиналися в біді [солдати], Ішли нескорені до бою (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 75); Згадаю — і серцем зрадію, Що ми пронесли свою мрію, Що ми не зігнулись в житті (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 58); | ||
| + | |||
| + | // перед ким. Скорятися кому-небудь. Перед сильним не згинайтесь; Хто ж на землю впав без сили, Щоб того нагодували, Щоб того ви напоїли! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 165). | ||
| + | |||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | Згина́тися, на́юся, єшся, сов. в. зігну́тися, ну́ся, нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459. | ||
| + | |||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''ЗОГНУТИСЯ, ЗІГНУТИСЯ''' | ||
| + | |||
| + | 1) гну́ться; клони́ться; склоня́ться | ||
| + | |||
| + | 2) перен. покоря́ться | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зогнутися.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зогнутися2.jpg|x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зогнутися3.jpg|x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| VgndNUYqCzg}} | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:35, 13 листопада 2021
Зогнути(-ся), -ну́(-ся), -неш(-ся), гл. = Зігнути(-ся).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗГИНАТИСЯ, аюся, аєшся, недок., ЗІГНУТИСЯ і розм. ЗОГНУТИСЯ, нуся, нешся, док.
1. Гнучись, набувати форми дуги чи зигзага або складатися під кутом. Андрій нервово смикав галузку верболозу, вона в руці згиналась, крутилася, але не ламалась (Любомир Дмитерко, Наречена, 1959, 184); Від невправного удару молотка цвях зігнувся (Степан Чорнобривець, Визволена земля, 1959, 166);
// Вгинатися під вагою чого-небудь. Вчитель дивиться в куток, де від книжок і зошитів згинається диктова етажерка (Василь Кучер, Полтавка, 1950, 60); * Образно. Ще той собор у Києві стоїть, Що предок звів на диво поколінням, Ще не зігнулося під тягарем століть Його високе, голубе склепіння (Дмитро Павличко, Бистрина, 1959, 24);
// Нахилятися, нагинатися (про рослини). Семенове жито зародило на диво. Густе, високе, воно гнуло додолу важкий колос, наче згиналось до Романового, що зараз-таки на суміжному полі стирчало догори, рідке та мізерне (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 119); Майже кожна квітка ніби опустила головку, кожний листочок легко зігнувся у долину (Наталія Кобринська, Вибр., 1954, 142).
2. Складатися під кутом у суглобі (про кінцівки); нагинатися, вигинатися (про шию, спину і т. ін.). Увіходить Вернидуб. Він засмаг, змарнів. Права нога погано згинається, ходить повільно, спираючись на ціпок (Іван Кочерга, II, 1956, 74); Котромусь з офіцерської комісії при огляді здалася підозрілою Оленчукова шия. Чому не згинається? Контужений чи просто симулює? (Олесь Гончар, II, 1959, 276);
// без додатка, від чого, під чим. Нахилятися або зіщулюватися, скорчуватися (про людей). Ішли [женці] в поле до схід сонця, спотикаючись, роздирали кулаками невиспані очі, згинались од холоду (Степан Васильченко, II, 1959, 169); Поспішаючи, Добриня пробіг двором, рвучко розчинив двері, згинаючись, зайшов до хижі (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 59); — Згинаюсь я, розкидала сніг. а під ним лежить якась ганчірка, а в ній щось важке (Михайло Стельмах, I, 1962, 297); Я — на піч та у куточку Зігнувсь, притаївсь (Леонід Глібов, Вибр., 1951, 198); Після теплої серпневої ночі, зігнувшись під важким рюкзаком, я поспішав на перший ранковий автобус (Михайло Томчаній, Готель.., 1960, 5);
// над ким — чим. Схилятися, нахилятися над ким-, чим-небудь. Він.. дивиться на сестру-жалібницю, що зігнулась над недужим (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 135); Пріська колишеться над гребенем; Христя зігнулася над сорочкою (Панас Мирний, III, 1954, 30);
// Ставати сутулим, згорбленим; горбитися (від старості і т. ін.). Аж ось.. назустріч йде дідусь старенький, маленький, горбатенький, та ще зігнувсь від старості, так мов при самій землі (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 230); Мабуть, батько ще дужче посивів і мати ще дужче зігнулася (Андрій Головко, II, 1957, 9);
// Важко працювати. Ну, я й не кинув верстата.. Я вік Біля верстата згинатися звик (Максим Рильський, I, 1960, 319).
3. перев. із запереченням не, перен. Втрачати силу, енергію, стійкість; занепадати духом. І не згиналися в біді [солдати], Ішли нескорені до бою (Микола Гірник, Друзі.., 1953, 75); Згадаю — і серцем зрадію, Що ми пронесли свою мрію, Що ми не зігнулись в житті (Ярослав Шпорта, Вибр., 1958, 58);
// перед ким. Скорятися кому-небудь. Перед сильним не згинайтесь; Хто ж на землю впав без сили, Щоб того нагодували, Щоб того ви напоїли! (Яків Щоголів, Поезії, 1958, 165).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
Згина́тися, на́юся, єшся, сов. в. зігну́тися, ну́ся, нешся, гл. Сгибаться, согнуться. Під віконцем зігнувся, чи не вийде Маруся. Чуб. V. 67. Як ударить ватаг молоденький чумаченька списом у груди. Ой той же спис удвоє зігнувся. Мет. 459.
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЗОГНУТИСЯ, ЗІГНУТИСЯ
1) гну́ться; клони́ться; склоня́ться
2) перен. покоря́ться
Ілюстрації
|
|
|
