Відмінності між версіями «Меланка»
(→Див. також) |
(→Сучасні словники) |
||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
| − | + | [http://ukrlit.org/slovnyk/%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 '''Укрліт.org'''] | |
| + | |||
| + | '''Мела́нка = Мела́нки = Мала́нки:''' | ||
| + | |||
| + | 1) канун старого Нового року; церковне свято Преподобної Меланії (31 грудня/13 січня); у народі ще називається Щедрий вечір (див.), бо в цей час відбуваються дівочі «Меланки», коли співали щедрівки («Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!»); щедрували, як правило, дівчата («Щедрик, ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, сальця, ковбаски»); у цей вечір гадають, підслуховують під вікнами (про це в повісті І. Нечуя-Левицького «Не той став»); взагалі в цю ніч може сповнитися все, чого хто хоче, тільки треба вміти все проказати належно і вчасно; за погодою новорічної ночі визначали, яким буде майбутній рік та врожай, — «якщо вночі вітер віє з півдня — рік буде жаркий та благополучний, із заходу — буде багато молока та риби, зі сходу — треба чекати врожаю фруктів»; у народі кажуть, що в цю ніч день збільшився «на курячий крок (скік)»; | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 2) ходи́ти з Мела́нкою — обрядодія з гуртом парубків (один із них перевдягнений «Меланкою», решта перевдягнена «циганом», «дідом», «козою» та ін.), що ходять увечері під Новий рік з хати в хату, вітаючи господарів і співаючи обрядових пісень; цей обряд називали ще маланкува́нням а його учасників маланкаря́ми (див. ще коза́ 4, обдарува́ння); були також і дівочі «Меланки», що відбувалися у вигляді весільного обряду; | ||
| + | |||
| + | |||
| + | 3) Ме(а)ла́нка — українізоване християнське жіноче ім’я (від грецьк. melaina— «чорна, темна»; повне наймення — Мела́нія, народні варіанти — Мела́шка,Мала́шка, зменшено-пестливі — Mела́нонькa, Мелано́йка, Мела́ночка, Мела́на, Мела́ся, Мала́нонька, Мала́ня, Мала́ся, Мі́ла, Мі́ля), також об’єкт гумору в народній афористиці: «Підскочила Меланка, а молоко хлюп зо збанка». Вийди, Маланойко молоденькая, Подивися всюдинейко (пісня) | ||
| + | |||
==Ілюстрації== | ==Ілюстрації== | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
Версія за 02:04, 17 листопада 2018
Меланка, -ки, ж., также и мн. Меланки. Канунъ новаго года. Ходити з Меланкою. Компанія парубковъ, среди которыхъ одинъ, называемый Меланкою, одѣтъ въ женскую одежду, а другіе переодѣты цыганомъ, старикомъ, козою и пр., ходить вечеромъ подъ новый годъ изъ хаты въ хату, поетъ обрядовыя пѣсни и пр. О. 1861. XI. Свид. 66. См. Коза 5.
Зміст
Сучасні словники
Мела́нка = Мела́нки = Мала́нки:
1) канун старого Нового року; церковне свято Преподобної Меланії (31 грудня/13 січня); у народі ще називається Щедрий вечір (див.), бо в цей час відбуваються дівочі «Меланки», коли співали щедрівки («Щедрий вечір, добрий вечір, Добрим людям на здоров’я!»); щедрували, як правило, дівчата («Щедрик, ведрик, дайте вареник, грудочку кашки, сальця, ковбаски»); у цей вечір гадають, підслуховують під вікнами (про це в повісті І. Нечуя-Левицького «Не той став»); взагалі в цю ніч може сповнитися все, чого хто хоче, тільки треба вміти все проказати належно і вчасно; за погодою новорічної ночі визначали, яким буде майбутній рік та врожай, — «якщо вночі вітер віє з півдня — рік буде жаркий та благополучний, із заходу — буде багато молока та риби, зі сходу — треба чекати врожаю фруктів»; у народі кажуть, що в цю ніч день збільшився «на курячий крок (скік)»;
2) ходи́ти з Мела́нкою — обрядодія з гуртом парубків (один із них перевдягнений «Меланкою», решта перевдягнена «циганом», «дідом», «козою» та ін.), що ходять увечері під Новий рік з хати в хату, вітаючи господарів і співаючи обрядових пісень; цей обряд називали ще маланкува́нням а його учасників маланкаря́ми (див. ще коза́ 4, обдарува́ння); були також і дівочі «Меланки», що відбувалися у вигляді весільного обряду;
3) Ме(а)ла́нка — українізоване християнське жіноче ім’я (від грецьк. melaina— «чорна, темна»; повне наймення — Мела́нія, народні варіанти — Мела́шка,Мала́шка, зменшено-пестливі — Mела́нонькa, Мелано́йка, Мела́ночка, Мела́на, Мела́ся, Мала́нонька, Мала́ня, Мала́ся, Мі́ла, Мі́ля), також об’єкт гумору в народній афористиці: «Підскочила Меланка, а молоко хлюп зо збанка». Вийди, Маланойко молоденькая, Подивися всюдинейко (пісня)
Ілюстрації
|
|
|
|
