Відмінності між версіями «Жвати»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Див. також) |
(→Джерела та література) |
||
Рядок 36: | Рядок 36: | ||
==Джерела та література== | ==Джерела та література== | ||
+ | [http://services.ulif.org.ua/expl/Entry/index?wordid=27337&page=917 '''Словник української мови'''] | ||
==Зовнішні посилання== | ==Зовнішні посилання== |
Версія за 00:36, 17 листопада 2018
Жвати, -жую, -єш, гл. Жевать. Угор.
Зміст
Сучасні словники
Словничок з творів Івана Франка
Жва́ти — жувати
Жвати - жую́, жує́ш, недок., перех., зах. Жувати.
Жевать, жевнуть, жевывать что, црк. жвати, измалывать зубами, перекусать и перемять намелко, съ примѣскою слюны; обычно говор. о твердой пищѣ.
Жува́ння забезпечує подрібнення їжі й змішування її із слиною. Крім того, воно сприяє оцінці смакових якостей їжі, збуджує слиновиділення та секрецію шлункового соку. Акт жування є рефлекторним.