Відмінності між версіями «Айкати»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
 
Рядок 1: Рядок 1:
−
'''А́йкати, -каю, -єш,''' ''гл.'' = '''Ая́йкати.''' Желех.
 
  
 
[[Категорія:Ай]]
 
[[Категорія:Ай]]
  
−
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай».
+
==Словник Грінченка==
 +
 
 +
'''Ай'''! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
 +
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
  
 
==Сучасні словники==
 
==Сучасні словники==
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
 
===[http://sum.in.ua Словник української мови  Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]===
−
. А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай».
+
. '''А́ЙКАТИ''', аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай».
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.
 
Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.
  
−
===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html  Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]===
 
−
Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94.
 
−
Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.
 
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
 
===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]===
−
А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай".
+
'''А́ЙКАТИ''', аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай".
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
  
−
АЙ1, виг.
+
'''АЙ''' 1, виг.
 
1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354).
 
1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354).
 
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104).
 
2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104).
 
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111).
 
3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111).
−
АЙ2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
+
'''АЙ''' 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але.
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
 
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.
  
−
==Іноземні словники==
+
'''Айкати''', дієслово недоконаного виду, розм.
−
===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru  Словари и энциклопедии на Академике]===
+
''Орфографічний словник української мови. 2005.''
−
а́йкати
+
−
дієслово недоконаного виду
+
−
розм.
+
−
 
+
−
 
+
−
Орфографічний словник української мови. 2005.
+
−
 
+
−
айкання
+
−
-я, с.
+
−
Дія за знач. айкати.
+
−
 
+
−
 
+
−
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005
+
−
айкати
+
−
-аю, -аєш, недок., розм.
+
−
Говорити, скрикувати "ай".
+
  
 +
'''Айкання''' -я, с. Дія за знач. айкати.
 +
''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005''
  
−
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
+
'''Айкати''' -аю, -аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай".
 +
''Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.''
  
 
==Ілюстрації==
 
==Ілюстрації==
Рядок 50: Рядок 36:
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати.jpg|x140px]]
−
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати1.jpg|x140px]]
 
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати2.jpg|x140px]]
 
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Айкати2.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  
−
==Медіа==
 
−
{{#ev:youtube| fPQV-hmCUy4}}
 
 
==Цікаві факти==
 
==Цікаві факти==
−
===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]===
+
'''«Айка́й»''' — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб
−
«Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб
+
−
2 КБ (162 слова) - 03:31, 15 квітня 2013
+
  
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]
 
[[Категорія:Слова 2018 року]]

Поточна версія на 20:39, 22 червня 2023


Словник Грінченка

Ай! I, меж. Ай, ахъ! — выраженіе испуга, боли. Ай-ай-ай! закричу, їй же то Богу закричу! Шевч. 306. Употребляется также для выраженія похвалы. Я заслужив був собі лошака такого гарного, що й ай, а він наслав вовків, а вони й ззіли. Рудч. Ск. І. 94. Ай! II, сз. Да, но. Не любив бим дівчиноньку, ай хороша врода! Гол. IV. 459.

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

. А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати «ай». Словник української мови: в 11 томах. — Том 1, 1970. — Стор. 25.

УКРЛІТ.ORG_Cловник

А́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.

АЙ 1, виг. 1. Виражає біль, переляк, страх і т. ін. — Не дивіться на мене. — Коли я хочу. — ..Тільки насмільтесь. — Уже насміливсь. — Ай! (Коцюб., II, 1955, 213); Кінський тупіт вже на вигоні. Бахнуло од волості. Ай, горе ж яке! (Головко, II, 1957, 354). 2. Виражає незадоволення, докір, осуд, жаль і т. ін. — Яковось-то жилося тобі, серденько, самій? — питає стара. — Ай, бабусечко! Що там розказувати! Нуда така! (Вовчок, І, 1955, 104). 3. Виражає подив, захоплення, схвалення і т. ін. Ай! Як тут гарно! (Коцюб., II, 1955, 111). АЙ 2, спол., діал. Уживається для поєднання сурядних речень або членів речення із значенням протиставлення; та, але. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 1. — С. 25.

Айкати, дієслово недоконаного виду, розм. Орфографічний словник української мови. 2005.

Айкання -я, с. Дія за знач. айкати. Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005

Айкати -аю, -аєш, недок., розм. Говорити, скрикувати "ай". Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Ілюстрації

Айкати.jpg Айкати2.jpg

Цікаві факти

«Айка́й» — удмуртський державний (з 1993) театр фольклорної пісні. Складається з 16 осіб, в тому числі в хорі — 11 осіб, в інструментальній групі — 5 осіб

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Айкати&oldid=368200