Відмінності між версіями «Нюх»
| Рядок 45: | Рядок 45: | ||
# http://sum.in.ua/s/njukh | # http://sum.in.ua/s/njukh | ||
# https://uk.worldwidedictionary.org/нюх | # https://uk.worldwidedictionary.org/нюх | ||
| + | [[Категорія:Ню]] | ||
[[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Факультет права та міжнародних відносин]] | ||
[[Категорія:Слова 2018 року]] | [[Категорія:Слова 2018 року]] | ||
Поточна версія на 20:29, 15 листопада 2018
Зміст
Словник Грінченка
Нюх, -ху, м. 1) Чутье, обоняніе. Переносно: носъ. Бережи нюха. Ном. № 3626. 2) Понюшка табаку.
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
НЮХ, у, чол. 1. Здатність людини і тварин сприймати й розрізняти різні запахи. Майже в усіх ссавців, а також у багатьох порід риб і деяких комах нюх відіграє важливішу роль, ніж зір (Наука і життя, 4, 1963, 42); Почуття смаку тісно зв'язане з чуттям нюху (Шкільна гігієна, 1954, 60); — У вовка.. нюх дуже гострий, і він за п'ять кілометрів чує рушницю (Петро Козланюк, Сонце.., 1957, 130); // розм. Ніс, ніздрі. Дух свіжої мамалиги приємно полоскотав йому нюх, коли він переступив поріг хати (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 237).
Органи нюху — органи чуття у людини і тварин, що служать для сприйняття і розрізнення запахів. Комахи мають органи зору, нюху, дотику, смаку і слуху (Захист рослин.., 1952, 32).
2. перен., розм. Проникливість, інтуїція, хист. Нюх підказував Сагайдачному, що зроблено це навмисне (Зінаїда Тулуб, Людолови, I, 1957, 346); Дещо іронічно ставлячись до свого чоловіка вдома, вона вірила в його талант і нюх інженера (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1950, 220); Якийсь особливий розвідницький нюх мав цей стрункий, підтягнутий вояка (Михайло Стельмах, Вел. рідня, 1951, 850). ♦ Нюхом відчувати (відчути, почути і т. ін.) — підсвідомим чуттям дізнаватися, здогадуватися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому нюхом він відчув, що перед ним були свої (Іван Цюпа, Назустріч.., 1958, 139); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (Олександр Копиленко, Як вони.., 1948, 20); Собачий нюх див. собачий.
3. заст. Невелика кількість чого-небудь (перев. тютюну), призначена для винюхування за один раз. І всміхнувсь Микита стиха, Нюх табаки взяв і чихав (Іван Франко, XII, 1953, 70); — Знай, друже, такої мізерної душі, як твоя, в мене і послідній хлопець за нюх кабаки не озьме [візьме] (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 243).
відчу́ти (почу́ти) ню́хом. Підсвідомо здогадатися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому [обер-лейтенантові] нюхом він відчув, що перед ним були свої (І. Цюпа); Нюхом старого розвідника Денис Бараболя відчув, що органи ДПУ напали на його слід (М. Стельмах); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко).
Словник синонімів
ПОНЮ́ШКА розм. (невелика кількість тютюну, признач. для винюхування за один раз), ПО́НЮХрозм.,НЮХзаст.Брався за все, а зробив, певне, чи не понюшку тютюну... (М. Рудь); Очевидно, ці залізничники ..продадуть за понюх табаки кого вгодно (В. Еллан); Нюх табаки взяв [Микита] і чихав (І. Франко). ПРОНИ́КЛИВІСТЬ (здатність глибоко розуміти суть чого-небудь, правильно оцінювати щось тощо), ГЛИБИНА́, НЮХрозм., НЮ́ХАЛОрозм. рідше; ІНТУЇ́ЦІЯ (здатність несвідомо, чуттям уловлювати істину, передбачати, вгадувати щось). Проникливість і вимогливість талановитого критика - це те, чого шукає автор справжній, який хоче побачити себе у правдивому віддзеркаленні (Є. Сверстюк); Скільки винахідливості і глибини ховалося в його думках!.. (Л. Смілянський); - О-о!та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний); - Ви не тямите справжньої поезії села, ..ви вже потроху втрачаєте саме нюхало, що здатне зрозуміть дух сільської поезії (І. Нечуй-Левицький); Всю свою набуту роками обережність думки, витонченість інтуїції змобілізував Лобода (О. Гончар). - Пор. 1. пони́кливий.
Словник фразеологізмів
ма́ти нюх, жарт. Добре орієнтуватися в будь-якій ситуації, в різних обставинах. — О-о! та він нюх має: зна, що кому треба; догодить всякому зможе (Панас Мирний).
ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); [Бичок:] А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).
ні за поню́шку (за по́нюх, за нюх) таба́ки (рідше тютюну́), зі сл. пропа́сти, зги́нути і т. ін. Ні за що, даремно. Обсмалили б, як кабана, .. пропала б душа християнська ні за понюшку табаки… (М. Коцюбинський); — Занівечили людину ні за понюх табаки (О. Кониський); [Бичок:] А хіба я мало передавав старій грошима та хлібом? Та щоб так моє добро і пропало ні за понюх табаки? (М. Кропивницький); Після балачки з зоотехніком подався я полуднувати, й так на душі чувся, наче пропала моя доля ні за нюх табаки (Є. Гуцало); // зі словоспол. пішо́в час, пішло́ все і т. ін. Не зрозуміло як; марно. А що, як і Пилип прогайнує, пробайдикує найкращі літа свої так, як і він, Микита. Ні пшениці не намолов, ні чавуну не натопив… І пішов час ні за понюшку табаки (М. Рудь).
ню́хом чу́ти / почу́ти що. Підсвідомо здогадуватися про щось, передбачати що-небудь. Абдулаєв, Митяй і Тимко повзуть далі. Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є (Григорій Тютюнник); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко). но́сом чу́ти. — Я носом чую її підступи та підкопування під нас,— говорила писарша (І. Нечуй-Левицький); Підлість чую носом (Р. Іваничук).
ню́хом чу́ти / почу́ти що. Підсвідомо здогадуватися про щось, передбачати що-небудь. Абдулаєв, Митяй і Тимко повзуть далі. Абдулаєв нюхом чує, що в хаті хтось є (Григорій Тютюнник); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко). но́сом чу́ти. — Я носом чую її підступи та підкопування під нас,— говорила писарша (І. Нечуй-Левицький); Підлість чую носом (Р. Іваничук).
відчу́ти (почу́ти) ню́хом. Підсвідомо здогадатися про що-небудь. Якимсь особливим, властивим йому [обер-лейтенантові] нюхом він відчув, що перед ним були свої (І. Цюпа); Нюхом старого розвідника Денис Бараболя відчув, що органи ДПУ напали на його слід (М. Стельмах); Старий мисливець почув нюхом, що тут допіру пролізла гадюка (О. Копиленко).
соба́чий нюх у кого. Хто-небудь має здатність легко схоплювати, підмічати, розуміти, знаходити і т. ін. щось приховане, таємне. [Циганка (вибігла на ґанок, озираючись):] І сьогодні Герцик увесь день зорить за мною .. О, у нього собачий нюх!.. (М. Кропивницький).
Ілюстрації
|
|
