Відмінності між версіями «Зойкати»
(Створена сторінка: '''Зо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вопить, стонать, застонать. Желех. [[К...) |
|||
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вопить, стонать, застонать. Желех. | '''Зо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, '''''гл. ''Вопить, стонать, застонать. Желех. | ||
[[Категорія:Зо]] | [[Категорія:Зо]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
| + | '''ЗОЙКАТИ''', аю, аєш, недок., ЗОЙКНУТИ, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). — Тату! Таточку! — зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 10); Зойкнула чорнобрива молодиця, вхопилася за серце (Марко Черемшина, Тв., 1960, 133); — Мамцю! Мамочко! Рятуй нас! — зойкнув Начко (Іван Франко, VI, 1951, 152); — Давай дитину, понесу на мороз. — Почула це Анка і голосно зойкнула: — Не чіпайте! Не чіпайте! Лихо вам буде! (Микола Трублаїні, I, 1955, 285); * Образно. Пронизливо зойкнув паровоз і замовк, немовби хтось одразу ж угамував його пекучий біль (Семен Журахович, Даша, 1961, 21); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 103); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Тужливо, із стогоном кричати; голосити. — Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! — зойкала Зоня (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 288); | ||
| + | <br /> | ||
| + | // Тривожно кричати, квилити (про птахів). Виглянувши з старого пня, вона [синичка] побачила хлопчика і, зрозумівши свою необачність, голосно зойкнула (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 231). | ||
| + | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
| + | '''Зойкати''', -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех. | ||
| + | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
| + | '''ЗО́ЙКАТИ''', аю, аєш, недок., ЗО́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). — Тату! Таточку!— зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла (Речм., Весн. грози, 1961, 10); Зойкнула чорнобрива молодиця, вхопилася за серце (Черемш., Тв., 1960, 133); — Мамцю! Мамочко! Рятуй нас! — зойкнув Начко (Фр., VI, 1951, 152); — Давай дитину, понесу на мороз.— Почула це Анка і голосно зойкнула: — Не чіпайте! Не чіпайте! Лихо вам буде! (Трубл., І, 1955, 285); * Образно. Пронизливо зойкнув паровоз і замовк, немовби хтось одразу ж угамував його пекучий біль (Жур., Даша, 1961, 21); <br /> | ||
| + | // Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (Козл., Ю. Крук, 1950, 103); <br /> | ||
| + | // Тужливо, із стогоном кричати; голосити. — Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! — зойкала Зоня (Вільде, Сестри.., 1958, 288); <br /> | ||
| + | // Тривожно кричати, квилити (про птахів). Виглянувши з старого пня, вона [синичка] побачила хлопчика і, зрозумівши свою необачність, голосно зойкнула (Збан., Мор. чайка, 1959, 231). | ||
| + | ==Іноземні словники== | ||
| + | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== | ||
| + | '''ЗОЙКАТИ''', -аю, -аєш, недок., зо́йкнути, -ну, -неш, док. | ||
| + | |||
| + | 1) Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати, квилити (про птахів). | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зойкати.jpg |x140px]] | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зойкати3.jpg |x140px]] | ||
| + | |} | ||
| + | |||
| + | ==Медіа== | ||
| + | {{#ev:youtube| 6ZBXzbqP1z0 }} | ||
| + | ==Цікаві факти== | ||
| + | ===[http://uk.wikipedia.org/wiki Матеріал з Вікіпедії]=== | ||
| + | • Крик — сильний різкий звук голосу; зойк. | ||
| + | |||
| + | • Крик — назва пересихних річок і тимчасових водостоків в Австралії | ||
| + | |||
| + | • Крик — представник індіанського народу криків | ||
| + | |||
| + | • «Крик» — театр одного актора у м. Дніпро. | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
| + | [[Категорія:Слова 2021 року]] | ||
Поточна версія на 10:10, 15 листопада 2021
Зо́йкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ЗОЙКАТИ, аю, аєш, недок., ЗОЙКНУТИ, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). — Тату! Таточку! — зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла (Валентин Речмедін, Весняні грози, 1961, 10); Зойкнула чорнобрива молодиця, вхопилася за серце (Марко Черемшина, Тв., 1960, 133); — Мамцю! Мамочко! Рятуй нас! — зойкнув Начко (Іван Франко, VI, 1951, 152); — Давай дитину, понесу на мороз. — Почула це Анка і голосно зойкнула: — Не чіпайте! Не чіпайте! Лихо вам буде! (Микола Трублаїні, I, 1955, 285); * Образно. Пронизливо зойкнув паровоз і замовк, немовби хтось одразу ж угамував його пекучий біль (Семен Журахович, Даша, 1961, 21);
// Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (Петро Козланюк, Ю. Крук, 1950, 103);
// Тужливо, із стогоном кричати; голосити. — Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! — зойкала Зоня (Ірина Вільде, Сестри.., 1958, 288);
// Тривожно кричати, квилити (про птахів). Виглянувши з старого пня, вона [синичка] побачила хлопчика і, зрозумівши свою необачність, голосно зойкнула (Юрій Збанацький, Мор. чайка, 1959, 231).
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зойкати, -каю, -єш, одн. в. зойкнути, -ну, -неш, гл. Вопить, стонать, застонать. Желех.
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗО́ЙКАТИ, аю, аєш, недок., ЗО́ЙКНУТИ, ну, неш, док. Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). — Тату! Таточку!— зойкає дівчина, бо її пальці, намацуючи батькове обличчя, ніби опеклися кригою мертвого тіла (Речм., Весн. грози, 1961, 10); Зойкнула чорнобрива молодиця, вхопилася за серце (Черемш., Тв., 1960, 133); — Мамцю! Мамочко! Рятуй нас! — зойкнув Начко (Фр., VI, 1951, 152); — Давай дитину, понесу на мороз.— Почула це Анка і голосно зойкнула: — Не чіпайте! Не чіпайте! Лихо вам буде! (Трубл., І, 1955, 285); * Образно. Пронизливо зойкнув паровоз і замовк, немовби хтось одразу ж угамував його пекучий біль (Жур., Даша, 1961, 21);
// Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). Мати зойкала, а Юрка цей болючий стогін ножами різав по серці (Козл., Ю. Крук, 1950, 103);
// Тужливо, із стогоном кричати; голосити. — Боже, який сором для родини! Господи, на що ми зійшли! — зойкала Зоня (Вільде, Сестри.., 1958, 288);
// Тривожно кричати, квилити (про птахів). Виглянувши з старого пня, вона [синичка] побачила хлопчика і, зрозумівши свою необачність, голосно зойкнула (Збан., Мор. чайка, 1959, 231).
Іноземні словники
Словари и энциклопедии на Академике
ЗОЙКАТИ, -аю, -аєш, недок., зо́йкнути, -ну, -неш, док.
1) Голосно, несамовито кричати (з жаху, відчаю, благаючи допомоги і т. ін.). || Жалібно стогнати, видавати стогін (від болю, горя і т. ін.). || Тужливо, зі стогоном кричати; голосити. || Тривожно кричати, квилити (про птахів).
Ілюстрації
|
|
Медіа
Цікаві факти
Матеріал з Вікіпедії
• Крик — сильний різкий звук голосу; зойк.
• Крик — назва пересихних річок і тимчасових водостоків в Австралії
• Крик — представник індіанського народу криків
• «Крик» — театр одного актора у м. Дніпро.
