Відмінності між версіями «Знахарка»
(Створена сторінка: '''Знахарка, -ки, '''''ж. ''= '''Знатниця. '''''Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, к...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Знахарка, -ки, '''''ж. ''= '''Знатниця. '''''Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. ''Ном. № 13927. | '''Знахарка, -ки, '''''ж. ''= '''Знатниця. '''''Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. ''Ном. № 13927. | ||
[[Категорія:Зн]] | [[Категорія:Зн]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua/ Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)]=== | ||
+ | |||
+ | ''Жіночий рід до знахар, знахор, знахур'' - '''Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням.''' Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58). Див. [http://sum.in.ua/s/znakharka] | ||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Див також== | ||
+ | Знахар[http://sum.in.ua/s/znakhar] | ||
+ | |||
+ | ==Джерела та література== | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 645. | ||
+ | ==Зовнішні посилання== | ||
+ | http://sum.in.ua/ |
Версія за 11:01, 24 жовтня 2021
Знахарка, -ки, ж. = Знатниця. Од пристріту знахарка бере шклянку чи кухлик води, кида туди жарину, витира хворого сіллю, шпує тією водою і дає й хлиснути її. Ном. № 13927.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник української мови (1970-1980)
Жіночий рід до знахар, знахор, знахур - Людина, що лікує різними немедичними засобами, а також займається чаклуванням. Вже не одна дівчина од його чахла, не одна й до знахарки ходила, і зілля варили, і чарували, так нічого не вдіяли (Олекса Стороженко, I, 1957, 136); 95 процентів жінок [царської Росії] родили без усякої медичної допомоги, калічилися всякими бабкам-знахарками (Радянський суд на охороні прав.., 1954, 4); Від якогось часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе.. Коли покликали знахорку, вона шепнула одне лиш слово: відьма! (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 263); Довго знахурка вишіптувала і над Хведором, і над воском, і над водою (Панас Мирний, III, 1954, 58). Див. [1]
Ілюстрації
Див також
Знахар[2]
Джерела та література
Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 645.