Відмінності між версіями «Когутик»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Ілюстрації) |
|||
| Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]] | ||
| − | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Ц.png|x140px]] |
| − | + | ||
|} | |} | ||
Версія за 18:26, 11 листопада 2018
Когутик, -ка, м. Ум. отъ во́гут. 1) Ой морозе, морозоньку, добрий чоловіче! Зморозь того когутика, нехай не кукуріче. Чуб. V. 113. 2) Самый верхній конецъ смереки. Шух. І. 176. 3) Узелъ на перевязи снопа. Вх. Зн. 26. 4) Курокъ ружья. Шух. І. 229. 5) Порода продолговатыхъ кислыхъ яблокъ. Вх. Лем. 426. 6) Раст. Convallaria bifolia. Лв. 97.
Зміст
Сучасні словники
1. Півень. В курнику запіяв когут (Іван Франко, VII, 1951, 9); На всіх кінцях Гори вже іржуть коні, реве худоба, співають когути (Семен Скляренко, Святослав, 1959, 304)
2. Тетеря
3. Китиця з півнячого пір'я на капелюсі. — У нас, знаєте, носять на кресанях дорогі угорські когути (Юрій Федькович, II, 1960, 29).
Ілюстрації
|
|
|
