Відмінності між версіями «Хук»

Версія за 13:17, 11 листопада 2018

Хук, -ка, м. 1) Выдыханіе, дуновеніе. 2) Фукъ (въ игрѣ въ шашки). Хука усуча. Ном. № 3620. 3) Хука дати. Промахнуться. Раз на вовка хука дав, удруге схибив. Мир. ХРВ. 82. См. Хвук, фук.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

Хук (англ. hook; імен. — «гак»; дієсл. — «чіпляти», «ловити», «згинати») — це вид удару рукою, що належить до основних елементів ударної техніки таких бойових мистецтв, як бокс, кікбоксинг, тайський бокс та інших. Хук — це короткий фланговий, боковий удар, що виконується і ближньою і дальньою відносно суперника рукою. Техніка виконання: рука, зігнута в лікті, викидається по дузі в ціль; в процесі завдання удару корпус повертається на 90°, зміщаючи центр ваги на бік, протилежний руці, якою наноситься удар; в момент удару кулак тримається в горизонтальному або вертикальному положенні. Хук завдається в корпус (тулуб) і в голову, використовується як атакувальний удар (з місця, з присіданням, в стрибку) і як контрудар (на короткій дистанції), може бути одиночним і виконуватись в комбінації. Хук належить до числа сильних, нокаутуючих ударів; завдяки використанню момента сили він має велику ефективність. Особливо значущим хук є в боксі і кікбоксингу. Назва «хук» є широко поширеною і прийнятою для позначення такого виду ударів, але в конкретних традиційних бойових мистецтвах він може мати свої назви.

Ілюстрації