Відмінності між версіями «Свекор»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
Све́кор[1] — батько чоловіка, це родич, який з'являється в результаті укладення шлюбу. Слово свекор (прасл. *svekrъ) має індоєвропейське походження: його зіставляють з лит. šešuras, давн.в-нім. swëhur, лат. socer, грец. εκυρός, санскр. श्वशुर, свасура, гінді ससुर, сасур, виводячи з пра-і.е. *svekuro («свекрів»), пов'язаного з коренем *sve- («свій»)[2]. | Све́кор[1] — батько чоловіка, це родич, який з'являється в результаті укладення шлюбу. Слово свекор (прасл. *svekrъ) має індоєвропейське походження: його зіставляють з лит. šešuras, давн.в-нім. swëhur, лат. socer, грец. εκυρός, санскр. श्वशुर, свасура, гінді ससुर, сасур, виводячи з пра-і.е. *svekuro («свекрів»), пов'язаного з коренем *sve- («свій»)[2]. | ||
[[Файл:Свекор1.jpg|міні]] | [[Файл:Свекор1.jpg|міні]] | ||
+ | [[Файл:Свекор 2.jpg|міні]] |
Версія за 21:47, 10 листопада 2018
Све́кор[1] — батько чоловіка, це родич, який з'являється в результаті укладення шлюбу. Слово свекор (прасл. *svekrъ) має індоєвропейське походження: його зіставляють з лит. šešuras, давн.в-нім. swëhur, лат. socer, грец. εκυρός, санскр. श्वशुर, свасура, гінді ससुर, сасур, виводячи з пра-і.е. *svekuro («свекрів»), пов'язаного з коренем *sve- («свій»)[2].