Відмінності між версіями «Хотітися»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Ілюстрації)
(Див. також)
Рядок 22: Рядок 22:
  
 
==Див. також==
 
==Див. також==
 +
*[http://psychologis.com.ua/hotenie.htm Хотіння]
  
 
==Джерела та література==
 
==Джерела та література==

Версія за 18:28, 8 листопада 2018

Хотітися, хо́четься

Сучасні словники

Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)

ХОТІТИСЯ, хочеться, недок., безос., чого, з інфін. і спол. щоб. Відчуватися як потреба, бажання, прагнення. Старається [Настя], б'ється, достає і вже зробить і достане, чого мужикові хотілось (Квітка-Основ'яненко, II, 1956, 24); — Ей, дядечку, швидше будемо писати, Бо хочеться спати і вам і мені (Тарас Шевченко, II, 1953, 54); [Василь:] От і тепер — прокинулася моя жага до життя знову, знову мені хочеться щастя (Панас Мирний, V, 1955, 104); [Джонатан:] Що ж винен Річард, коли дівчаті хочеться уборів? (Леся Українка, III, 1952, 66); Їсти — страх хочеться (Михайло Коцюбинський, I, 1955, 459); Плакать хочеться мені, немов ображеній дитині (Володимир Сосюра, I, 1957, 147); Він стоїть довго, мерзнуть ноги і руки, смертельно хочеться закурити (Григорій Тютюнник; Вир, 1964, 495); Хотілося щось сказати синові радісне. Довго не знала що (Андрій Головко, II, 1957, 210); Хлопчикові хочеться, щоб його було зверху, але зозуля кує та й кує (Іван Багмут, Опов., 1959, 10).

Фразеологічний словник української мови

І на світ бі́лий (Бо́жий) не хочеться дивитись. Життя не миле, не хочеться жити від туги, горя і т. ін. Часом так погано, що й на світ не дивився б (М. Коцюбинський). У мене .. недугує жінка на нерви, то таке горе та клопіт, що іноді і на світ білий не хочеться дивитись! (Панас Мирний).

Скі́льки хо́чеш (хоч, хо́четься). Вдосталь. Та не було, видно, ще ні в Антанти, ні в самого чорта таких снарядів, які могли б видовбати хлопців із схованої рідної землі, з портових підвалів та погребів! Бий, сади собі, скільки хочеш, коли снарядів не жалко! (О. Гончар); Пий, душе, скільки хоч, призволяйся усмак! А любив він гарненько поїсти… (П. Грабовський); — Дивуєтесь, може, чому мені така фантазія прийшла в голову? Ну, дивуйтеся собі скільки хочеться (Г. Хоткевич).

Що хо́чеш (хоче́ться). Абсолютно все; усе без винятку. Ми тут з тобою одні! Можемо виробляти, що хочеш! Свистіти, співати! (О. Гончар).

Ілюстрації

A4BA36-600x330.jpeg Ki noty atno 52134 1.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання