Відмінності між версіями «Таємничий»
(→Сучасні словники) |
|||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
==Сучасні словники== | ==Сучасні словники== | ||
<big>'''ТАЄМНИЧИЙ'''</big> - термін, що має декілька значень: | <big>'''ТАЄМНИЧИЙ'''</big> - термін, що має декілька значень: | ||
| − | |||
* повнений таємниць; загадковий, невивчений: | * повнений таємниць; загадковий, невивчений: | ||
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.; | "Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.; | ||
| − | |||
* оповитий таємницею (про людину): | * оповитий таємницею (про людину): | ||
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.; | "Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.; | ||
| − | |||
* якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний: | * якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний: | ||
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.; | "Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.; | ||
| − | |||
* який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю: | * який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю: | ||
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.; | "Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.; | ||
| − | |||
* рідко: те саме, що таємний: | * рідко: те саме, що таємний: | ||
Версія за 14:25, 8 листопада 2018
Таємничий, а, е. 1) Таинственный. Мир. ХРВ. 353. К. Досв. 71. Чули вони дивне таємниче слово. К. Псал. 189.
Сучасні словники
ТАЄМНИЧИЙ - термін, що має декілька значень:
- повнений таємниць; загадковий, невивчений:
"Манив до себе [сад] розкішним холодам, темною зеленню, живим запахом та легесеньким, таємничим шепотом листя", - Іван Франко, 1951 р.;
- оповитий таємницею (про людину):
"Ця розмова... загострила цікавість до таємничої постаті вченого", - Юрій Смолич, 1958 р.;
- якого не можна збагнути, зрозуміти, осягнути; потойбічний:
"Таємнича доля судила Олені опинитись на чужій стороні хутко", - Пантелеймон Куліш, 1969 р.;
- який свідчить про наявність таємниці; який містить таємницю:
"Не забудьте ж, що умовлено, — боком повернувшись до Михайла, таємничим тоном промовив Юлій і подав нам свою холодну долоню", - Олесь Досвітній, 1959 р.;
- рідко: те саме, що таємний:
"З матір'ю держав він [Ласкаро] раду Таємничую, на мигах, Як би того Атта Троля Приманити і забити", - Леся Українка, 1954 р.
Ілюстрації
|
|
|
МедіаДжерела та літератураСловник української мови: в 11 томах [Електронний ресурс]. — Том 10, 1979. — Стор. 14. - Режим доступу: http://sum.in.ua/p/10/14/2 Зовнішні посилання |
