Відмінності між версіями «Соннота»

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Перейти до: навігація, пошук
(Джерела та література)
(Ілюстрації)
Рядок 7: Рядок 7:
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center"  
 
|- valign="top"
 
|- valign="top"
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість1.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість2.jpg|x140px]]
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]  
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість3.jpg|x140px]]  
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Photoicon.png|x140px]]
+
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість4.jpg|x140px]]
 
|}
 
|}
  

Версія за 20:20, 7 листопада 2018

Сучасні словники

СОННО́ТА, и, жін., розм. Те саме, що сонливість. — Ви мені даєте такі книжки, що я тільки позіхаю з ними, а часом таки й дрімаю, бо вони наводять сонноту (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299); Петров стріпнув головою, ніби хвилину тому прокинувся й тепер одганяв рештки сонноти (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 172).

Сонливість — це суб'єктивне відчуття сильної втоми і розслаблення, яке потребує вольового чи іншого зусилля для його припинення.

Ілюстрації

Сонливість1.jpg Сонливість2.jpg Сонливість3.jpg Сонливість4.jpg

Медіа

Див. також

Джерела та література

1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 458.