Відмінності між версіями «Соннота»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
(→Джерела та література) |
(→Ілюстрації) |
||
Рядок 7: | Рядок 7: | ||
{| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #66CDAA solid; border-bottom:5px #66CDAA solid; text-align:center" | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість1.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість2.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість3.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[ | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Файл:Сонливість4.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Версія за 20:20, 7 листопада 2018
Сучасні словники
СОННО́ТА, и, жін., розм. Те саме, що сонливість. — Ви мені даєте такі книжки, що я тільки позіхаю з ними, а часом таки й дрімаю, бо вони наводять сонноту (Нечуй-Левицький, V, 1966, 299); Петров стріпнув головою, ніби хвилину тому прокинувся й тепер одганяв рештки сонноти (Юрій Шовкопляс, Інженери, 1956, 172).
Сонливість — це суб'єктивне відчуття сильної втоми і розслаблення, яке потребує вольового чи іншого зусилля для його припинення.
Ілюстрації
Медіа
Див. також
Джерела та література
1. Словник української мови: в 11 томах. — Том 9, 1978. — Стор. 458.