Відмінності між версіями «Смажити»

Версія за 21:46, 6 листопада 2018

Смажити, -жу, -жиш, гл. 1) Жарить. Смажити яєшню. Левиц. Пов. 105. Молоко на сковороді смажити. ХС. III. 51. Смажено, печено в смолі, не кажи, що ея діє в школі. Ном. № 6094.

Сучасні словники

[1] СМАЖИТИ, -жу, -жиш, недоконаний вид.

1. Готувати їжу (м'ясо, рибу і т. ін.) переважно із жиром на вогні, на жару без використання води; жарити.

Міщанки смажать на сковородах рибу під пекучим сонцем (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 356);

В кухні горить огонь, варять і смажать (Іван Франко, VII, 1951, 133);

— Моя [дружина] ще до війни кожного ранку грінки на свинячому смальцеві смажила (Григорій Тютюнник, Вир, 1964, 465);

Монголи пасли коней, смажили на багатті свіже кінське м'ясо (Антон Хижняк, Д. Галицький, 1958, 394);

// Тримаючи на вогні, на жару, добре пропікати (насіння, горіхи і т. ін.);

// розмовне. Підпікати кого-небудь на вогні, на жару.

— Не дуже лишень давай волю язикові, бо як почув Яремка, то й за це посмажить нас на вишкварки.. — Смажив вже він козаків на вишкварки.., — обізвався Супрун (Нечуй-Левицький, VII, 1966, 131);

• У порівняннях. Сам [пан] високий, носатий та сухий, неначе хто його три дні на сковороді смажив (Нечуй-Левицький, III, 1956, 260).

2. Сильно гріти, припікати (про сонце); пекти, палити.

Коло плугів працює веселий народ. Сонце смажить радісні обличчя (Юрій Яновський, II, 1958, 166);

Над нами висіло безхмарне небо. Безжально смажило сонце (Василь Минко, Повна чаша, 1950, 37);

// Робити сухим, пошерхлим (губи, обличчя і т. ін.).

Холод пройняв все її тіло, тоді як зітхання гаряче-гаряче так і смаже [смажить] уста, так і суше [сушить] у роті (Панас Мирний, I, 1954, 311).

Синоніми

[2] ПЕКТИ́(надмірно гріти, обдавати жаром); ПАЛИ́ТИ, ПРОПІКА́ТИ, ЖА́РИТИ розм., СМАЛИ́ТИ розм. (сильніше); ПРИПІКА́ТИ (про сонце - дедалі сильніше); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ШКВА́РИТИ розм. (перев. про сонце).

Сонце як огненная куля стоїть серед неба і не пече - пале (Панас Мирний);

Сонце немов зупинилося в безхмарному небі, пропікаючи своїми гострими променями сіре каміння (В. Кучер);

Як піднялося сонечко, що то вже жарило (Г. Квітка-Основ’яненко);

Безжально смажило сонце (В. Минко);

Сонце гріло, аж смалило (А. Кримський);

Гаряче сонце пече, припікає, пражить, ніби у випаленій пустелі (Д. Бедзик);

Сонце шкварило, як вогонь (І. Нечуй-Левицький).

СМА́ЖИТИ (готувати м’ясо, рибу, овочі тощо на вогні без застосування води), ЖА́РИТИ, ШКВА́РИТИ, ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ[ПРА́ЖИТИ], ЗАСМА́ЖУВАТИ, ЗАЖА́РЮВАТИ (перев. окремою тушкою, великим шматком); ПРОСМА́ЖУВАТИ, УСМА́ЖУВАТИ[ВСМА́ЖУВАТИ] (до повної готовності); ПРИСМА́ЖУВАТИ, ПРИШКВА́РЮВАТИ (частково, трохи). Онися пішла в пекарню, звеліла смажити три гуски (І. Нечуй-Левицький);

- В печах день і ніч топлять, жарять та шкварять, всяких кручеників заготовляють (О. Гончар);

Сичала на столі бензинка, а на ній шкварчала яєчня, яку мистецьки вмів пряжити Савченко (М. Коцюбинський);

- Дьоготь, як олія, хоч млинці на ньому пряж (А. Іщук)

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання

Академічний тлумачний словник української мови

Словник синонімів