Відмінності між версіями «Ридання»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Рида́ння, -ня, '''''с. ''Рыданіе. ''У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. ''МВ. II. 145. | '''Рида́ння, -ня, '''''с. ''Рыданіе. ''У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. ''МВ. II. 145. | ||
[[Категорія:Ри]] | [[Категорія:Ри]] | ||
| + | |||
| + | ==Сучасні словники== | ||
| + | ===[http://sum.in.ua Словник української мови ] === | ||
| + | РИДА́ННЯ, я, сер. — дія за значенням ридати і звуки, утворювані цією дією. В натовпі почулися глухі ридання й густі схлипування (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Віра наче скам'яніла. Ридання обірвалось. Біла рука її мимоволі простягнулася вперед (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 165); В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання — ридання бандур (Павло Тичина, I, 1957, 25). | ||
| + | ''У порівняннях. Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141). | ||
| + | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== | ||
| + | Рида́ння – іменник середнього роду | ||
| + | |||
| + | * відмінок однина множина | ||
| + | * Називний: рида́ння рида́ння | ||
| + | * Родовий: рида́ння рида́нь | ||
| + | * Давальний: рида́нню рида́нням | ||
| + | * Знахідний: рида́ння рида́ння | ||
| + | * Орудний: рида́нням рида́ннями | ||
| + | * Місцевий: на/у рида́нні, рида́нню на/у рида́ннях | ||
| + | * Кличний: рида́ння* рида́ння* | ||
| + | |||
| + | ==Синоніми== | ||
| + | ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ [РЕ́ВИ] розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал. | ||
| + | |||
| + | ==Ілюстрації== | ||
| + | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
| + | |- valign="top" | ||
| + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:плач.jpg|x140px]] | ||
| + | |||
| + | ==Посилання== | ||
| + | http://sum.in.ua/s/rydannja | ||
Версія за 20:23, 19 жовтня 2021
Рида́ння, -ня, с. Рыданіе. У нас у хаті ридання голосне та гірке та розпачливе. МВ. II. 145.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови
РИДА́ННЯ, я, сер. — дія за значенням ридати і звуки, утворювані цією дією. В натовпі почулися глухі ридання й густі схлипування (Григорій Епік, Тв., 1958, 421); Віра наче скам'яніла. Ридання обірвалось. Біла рука її мимоволі простягнулася вперед (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 165); В моїм серці і бурі, і грози, Й рокотання — ридання бандур (Павло Тичина, I, 1957, 25). У порівняннях. Високо над сонним містом неслася дика музика, як передсмертні ридання грішних (Михайло Коцюбинський, II, 1955, 141).
«Словники України on-line»
Рида́ння – іменник середнього роду
- відмінок однина множина
- Називний: рида́ння рида́ння
- Родовий: рида́ння рида́нь
- Давальний: рида́нню рида́нням
- Знахідний: рида́ння рида́ння
- Орудний: рида́нням рида́ннями
- Місцевий: на/у рида́нні, рида́нню на/у рида́ннях
- Кличний: рида́ння* рида́ння*
Синоніми
ПЛАЧ, СЛЬО́ЗИ, СХЛИ́ПУВАННЯ, ГОЛОСІ́ННЯ, РИДА́ННЯ підсил., РЮ́МСАННЯ розм., РЕВ [РЕ́ВИ] розм., РЕВІ́ННЯ розм., РЕ́ВИЩЕ підсил. розм., ВИТТЯ́ підсил. розм., ХЛИ́ПИ розм., СКВИРК діал.
Ілюстрації
Посилання |
