Відмінності між версіями «Лопуцьок»
(→Джерела та література) |
(→Медіа) |
||
| Рядок 17: | Рядок 17: | ||
==Медіа== | ==Медіа== | ||
| − | {{#ev:youtube|v=yfW-zAhR3zE}} | + | {{#ev:youtube|v=yfW-zAhR3zE&t=82s}} |
| − | {{#ev:youtube|v= | + | {{#ev:youtube|v=8O201ajjnBw&t=32s}} |
==Див. також== | ==Див. також== | ||
Версія за 14:21, 6 листопада 2018
Лопуцьок, -цька, м. Молодой мягкій стебель растенія, употребляемый въ нищу. Сим. 135. Хиба моя душа з лопуцька, не хоче того, чого й людська. Ном. № 1588.
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548. ЛОПУ́ЦЬОК, цька, чол., розм. Молода, соковита стеблина деяких рослин, звичайно їстівна. А сирота її в селі.. Лопуцьки їсть, ставочки гатить (Тарас Шевченко, II, 1953, 13); — Миколо, глянь, скільки смовді! Це була рослина з товстим, налитим соком солодким лопуцьком (Іван Сенченко, На Батиєвій горі, 1960, 274). ♦ Душа не з лопуцька у кого — хто-небудь не байдужий до чогось. — І я ласий до солодкого, — жартує [Володько], — сказано: кожна душа не з лопуцька, того ж хоче, що й людська (Марко Вовчок, VI, 1956, 285); Люблю я таких людей завзятих, щоб душа в них була не з лопуцька, щоб оглядали життя з високої конструкції (Юрій Яновський, I, 1954, 316)
Ілюстрації
|
|
|
|
Медіа
Див. також
Словник української мови: в 11 томах. — Том 4, 1973. — Стор. 548.
Джерела та література
https://www.youtube.com/watch?v=yfW-zAhR3zE&t=63s https://www.youtube.com/watch?v=sz4RGCOAigA&t=105s https://www.youtube.com/watch?v=Zt8lMmwR7ck
