Відмінності між версіями «Ошукати»
| Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Ошукати, -ся. '''См. '''Ошукувати, -ся. ''' | '''Ошукати, -ся. '''См. '''Ошукувати, -ся. ''' | ||
[[Категорія:Ош]] | [[Категорія:Ош]] | ||
| − | |||
''<big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.] | ''<big>'''[http://ukrlit.org/slovnyk/hrinchenko_slovar_ukrainskoi_movy Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.] | ||
</big>''' | </big>''' | ||
| − | + | Ошукувати, кую, єш, сов. в. ошука́ти, ка́ю, єш, гл. Обманывать, обмануть. Чуб. І. 170. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують К. ЧР. 301. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів. МВ. ІІ. 21. | |
| − | + | ||
| − | + | ||
==''Сучасні словники''== | ==''Сучасні словники''== | ||
| Рядок 20: | Рядок 17: | ||
2. Дійти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства; обдурювати. Ось они [вони] позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (Іван Франко, I, 1955, 125); Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів (Марко Вовчок, I, 1955, 280). | 2. Дійти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства; обдурювати. Ось они [вони] позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (Іван Франко, I, 1955, 125); Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів (Марко Вовчок, I, 1955, 280). | ||
| − | |||
''<big>'''[http://slovopedia.org.ua/32/53406/31659.html Слопедія. Літературне слововживання] | ''<big>'''[http://slovopedia.org.ua/32/53406/31659.html Слопедія. Літературне слововживання] | ||
| Рядок 26: | Рядок 22: | ||
Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця. | Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця. | ||
| − | |||
'''''Ілюстрації''''' | '''''Ілюстрації''''' | ||
Версія за 13:55, 5 листопада 2018
Ошукати, -ся. См. Ошукувати, -ся.
'Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.
Ошукувати, кую, єш, сов. в. ошука́ти, ка́ю, єш, гл. Обманывать, обмануть. Чуб. І. 170. Не йми віри запорожцям — вони тебе у очевидьки ошукують К. ЧР. 301. Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів. МВ. ІІ. 21.
Сучасні словники
'Академічний(1970—1980) Академічний тлумачний словник (1970—1980)
ОШУКУВАТИ, ую, уєш, недок., ОШУКАТИ, аю, аєш, док., перех., розм.
1. Вводити кого-небудь в оману діями або словами; обманювати, обдурювати. — Не вийде, — категорично заперечив Черниш. — Народи порозумнішали. Тепер вони не дозволять ошукувати себе (Олесь Гончар, III, 1959, 420); Ідуть вона дорогою, Стали почувати, Аж пан собі задумує Хлопа ошукати... (Степан Руданський, Тв., 1950, 121); Хіба вона може ошукати, хіба можуть сказати неправду її чесні очі? (Антон Хижняк, Килимок, 1961, 78).
2. Дійти нечесно, вдаючись до обману, шахрайства; обдурювати. Ось они [вони] позаводили шинків без ліку, стали ошукувати вас усілякими способами (Іван Франко, I, 1955, 125); Чи він продає, чи він купує, то все не на користь собі, усяке його ошукає, аби хто схотів (Марко Вовчок, I, 1955, 280).
'Слопедія. Літературне слововживання
Ошукувати, ошукати, розм. Обдурювати, діяти нечесно: ошукувати (ошукати) покупця.
Ілюстрації
| x140px | x140px | x140px | x140px |
Медіа
Іншими мовами
Зовнішні посилання
{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}{{subst:Шаблон:Словник Грінченка і
сучасність|підрозділ=Інститут філології}}
