Відмінності між версіями «Зімовий»
(Створена сторінка: '''Зімови́й, -а́, -е́. '''Зимній. Каменец. у. ''Вечір зимовий. ''МВ. (О. 1862. І. 92). Категорія:Зі) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зімови́й, -а́, -е́. '''Зимній. Каменец. у. ''Вечір зимовий. ''МВ. (О. 1862. І. 92). | '''Зімови́й, -а́, -е́. '''Зимній. Каменец. у. ''Вечір зимовий. ''МВ. (О. 1862. І. 92). | ||
[[Категорія:Зі]] | [[Категорія:Зі]] | ||
+ | |||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== | ||
+ | . ЗИМО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Стос. до зими (у 1 знач.). В довгі зимові вечори та вдосвіта в Джериній хаті палали тріски (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Ясно світило скупе зимове сонце і навіть трохи гріло (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 321); | ||
+ | // Признач. для зими, використовуваний узимку. Я не чула, щоб у Сімеїзі хто жив зимою, і, певне, се місце, як зимове помешкання, не дуже вигідне (Леся Українка, V, 1956, 246); Білява, зовсім юна, вона була зодягнена так, наче тільки оце повернулася з далекої дороги: в чоботях, в теплій зимовій хустці (Олесь Гончар, III, 1959, 319). | ||
+ | Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 567. | ||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/49934-prjamec.html Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка]=== | ||
+ | Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Камен. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92). | ||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== | ||
+ | ЗИ́МНІЙ, я, є, розм. Те саме, що зимо́ви́й. Сумний зимній вечір заглянув через вікна в хату (Н.-Лев., II, 1956, 300); Короткий день минає, настає ніч зимня, довга (Мирний, III, 1954, 17); Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати й понад садом молодим тане, тане дим…(Тич., II, 1957, 200). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 567. | ||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий1.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий2.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий3.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий4.jpg|x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: Зімовий5.jpg|x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | ==Медіа== | ||
+ | {{#ev:youtube| EJXKS6tO4P4}} | ||
+ | {{#ev:youtube| j0hgwZZ5j90}} | ||
+ | {{#ev:youtube| dXd2oneqLpk&t=6s}} | ||
+ | {{#ev:youtube| GB64hBaLEks}} | ||
+ | |||
+ | [[Категорія:Словник Грінченка і сучасність/Університетський коледж]] | ||
+ | [[Категорія:Слова 2018 року]] |
Поточна версія на 18:26, 15 листопада 2018
Зімови́й, -а́, -е́. Зимній. Каменец. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92).
Зміст
Сучасні словники
Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980)
. ЗИМО́ВИ́Й, о́ва́, о́ве́. Стос. до зими (у 1 знач.). В довгі зимові вечори та вдосвіта в Джериній хаті палали тріски (Нечуй-Левицький, II, 1956, 185); Ясно світило скупе зимове сонце і навіть трохи гріло (Василь Кучер, Чорноморці, 1956, 321); // Признач. для зими, використовуваний узимку. Я не чула, щоб у Сімеїзі хто жив зимою, і, певне, се місце, як зимове помешкання, не дуже вигідне (Леся Українка, V, 1956, 246); Білява, зовсім юна, вона була зодягнена так, наче тільки оце повернулася з далекої дороги: в чоботях, в теплій зимовій хустці (Олесь Гончар, III, 1959, 319). Словник української мови: в 11 томах. — Том 3, 1972. — Стор. 567.
Словник української мови за редакцією Б.Д.Грінченка
Зімови́й, -а́, -е́ Зимній. Камен. у. Вечір зимовий. МВ. (О. 1862. І. 92).
УКРЛІТ.ORG_Cловник
ЗИ́МНІЙ, я, є, розм. Те саме, що зимо́ви́й. Сумний зимній вечір заглянув через вікна в хату (Н.-Лев., II, 1956, 300); Короткий день минає, настає ніч зимня, довга (Мирний, III, 1954, 17); Проти сонця дим, проти зимнього патлатий, що з труби зверта від хати й понад садом молодим тане, тане дим…(Тич., II, 1957, 200). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 567.