Відмінності між версіями «Бідолага»

Версія за 10:34, 5 листопада 2018

Бідолага, -ги, об. = Бідолаха. Драг. 212. Грин. II. 169. Побила його бідо лагу. Чуб. І. 254.

Сучасні словники

Тлумачення слова у сучасних словниках

БІДОЛА́ХА, рідко БІДОЛА́ГА, БІДОЛА́КА, и, чол. і жін., розм. Бідна, нещасна людина; бідняга. Чисто на сміх та на глум зробила [доля] його наймитом, бідолахою без поля і ріллі, без хати і роду (Іван Франко, III, 1950, 126); Сидять в путах арестанти, Трохи одпочити Позволено бідолагам Та води напитись (Тарас Шевченко, II, 1953, 187); Зловили десь у лісі чоловіка непевного, та се був якийсь бідолака, що його вигнала на великий шлях нуждонька та бідонька (Марко Вовчок, I, 1955, 361); — Мабуть, здоров'ям плохенький, бідолаха, бо дуже блідий (Анатолій Шиян, Баланда, 1957, 130).

Словник відмінків

відмінок однина множина

називний бідола́ха бідола́хи

родовий бідола́хи бідола́х

давальний бідола́сі бідола́хам

знахідний бідола́ху бідола́х

орудний бідола́хою бідола́хами

місцевий на/у бідола́сі на/у бідола́хах

кличний бідола́хо бідола́хи

Словник синонімів НЕЩА́СНИЙу знач. ім. (той, хто зазнав багато лиха, кривди, поневірянь і т. ін.), НЕЩАСЛИ́ВЕЦЬ, НЕЩА́СНИК розм.,БЕЗТАЛА́ННИК, БІДОЛА́ШНИЙрозм.,БІДОЛА́ХАрозм.,БІДНЯ́ГАрозм.,БІДА́Крозм. рідше,СЕРДЕ́ШНИЙрозм.,СЕРДЕ́ГАрозм.,НЕБОРА́К[НЕБОРА́КА] розм.,СІРО́МАрозм.,СІРОМА́ХАрозм.,ПОБІДЕ́ННИКзаст.,НЕ́БІ́Жзаст.,ТІМА́ХАзаст.,САРА́КА діал.,ЛЕБЕДА́ХА діал. (людина, що викликає до себе співчуття, жаль); ГОРОПА́ХАрозм. (людина, що постійно живе в горі, біді). Нещасні... Понівечили обом життя. За віщо? В ім’я чого?.. Прокляте панське кодло! (В. Шевчук); Тільки деякі нещасливці закривають лице руками і в гіркому розпачі стогнуть... (Леся Українка); Ми чекаємо-ждемо: чи смерть, чи воля бідолашним буде (Марко Вовчок); Дітей аж осьмеро в бідняги є. А всі дрібні. Вдягти би, згодувати, - І родичам аж голова з тим схне [сохне] (І. Франко); Були вони голі, хоч вік свій робили, В лахмітті старчачім сердеги ходили (П. Грабовський); Недавно, недавно у нас в Україні Старий Котляревський отак щебетав; Замовк неборака, сиротами кинув І гори, і море, де перше витав (Т. Шевченко); - Що ж будемо робити, хлопці, сироти ви мої, сіромахи? (О. Довженко); - Проспівав ти літо боже, .. А тепер танцюй, небоже, На морозі гопака! (Л. Глібов); Знайшли Ентелла-сіромаху, Що він під тином гарно спав; Сього сердечного тімаху Будити стали, щоб устав (І. Котляревський); Він був одвічним наймитом, оцей.. горопаха Климко (О. Ільченко). - Пор. невда́ха.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання