Відмінності між версіями «Тризубець»

Версія за 03:19, 5 листопада 2018

Тризубець, -бця, м. трезубецъ; вилы съ тремя зубьями. Тризубець щоб тобі зломивсь. Котл. Ен. Тризу́бець — стародавнє знаряддя на зразок вил з трьома зубцями. Початково — один з видів остенів, який використовувався для риболовлі.

Сучасні словники

Бірманський тризубець. XVIII ст. У давнину в різних країнах використовувалася зброя яку українською називають (чи перекладають) тризубцем. Бойові тризубці використовувалися в Індії та Китаї, а зрідка і в Європі. Так, у Стародавньому Римі тризубець був зброєю гладіаторів-ретіаріїв. За часів Середньовіччя у Європі тризубці, які використовувались у бойових діях, відомі як «рунки» — вони відрізнялись коротшими боковими наконечниками.

Тризубці, що застосовували як риболовне знаряддя, зазвичай мали зазубрені вістря для того щоб риба не зіскочила з нього, але для зброї подібний ефект був непотрібний, тому бойові тризубці зазубрин за зубцях зазвичай не мали. Як і під час риболовлі головною перевагою тризубця було легкість влучання — слід було лише вдарити в супротивника, і якщо той не захиститься, то хоча б одне вістря в нього попаде. Завдяки кільком вістрям тризубець було важче відбити в сторону чи ухилитися від нього, а отже до вояка з тризубцем було важче прорватися у ближній бій.

Далеко не завжди вони мали звичну нам форму вил. Дуже часто бічні зубці помітно відрізнялися від центрального довжиною, не були йому паралельні і т.п. Також саме тризубецем називають дуже своєрідну далекосхідну зброю в якої усі три зубці це плоскі вістря леза що переходять одне в одне. Причому це не одне з численних знарядь рафінованих бойових мистецтв, а бойова масова зброя. Подібні тризубці широко використовувалися наприклад корейцями під час Імджинської війни.

Ілюстрації

Медіа

Див. також

Джерела та література

Зовнішні посилання