Відмінності між версіями «Зимарка»
(Створена сторінка: '''Зимарка, -ки, '''''ж. ''Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убира...) |
|||
Рядок 1: | Рядок 1: | ||
'''Зимарка, -ки, '''''ж. ''Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111. | '''Зимарка, -ки, '''''ж. ''Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111. | ||
[[Категорія:Зи]] | [[Категорія:Зи]] | ||
+ | ==Сучасні словники== | ||
+ | ===[http://sum.in.ua Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) ]=== ЗИМА́РКА, и, жін., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Іван Франко, IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 253). | ||
+ | |||
+ | ===[http://slovopedia.org.ua "Словопедія" ]=== ЗИМАРКА | ||
+ | |||
+ | зима́рка | ||
+ | іменник жіночого роду | ||
+ | приміщення | ||
+ | діал. | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrlit.org/slovnyk УКРЛІТ.ORG_Cловник]=== ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253). | ||
+ | Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566. | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ===[http://hrinchenko.com/slovar/znachenie-slova/66645-shhavydub.html СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO]=== Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.Шух. І. 54, 189, 111. | ||
+ | |||
+ | ===[http://lcorp.ulif.org.ua/dictua/ «Словники України on-line»]=== зима́рка – іменник жіночого роду | ||
+ | |||
+ | (приміщення) | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Іноземні словники== | ||
+ | |||
+ | ===[http://ukrainian_explanatory.academic.ru Словари и энциклопедии на Академике]=== зимарка | ||
+ | диал. | ||
+ | зимо́вка; диал. зимо́вник | ||
+ | Українсько-російський словник | ||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Ілюстрації== | ||
+ | {| style="width:100%; margin-top:2em; vertical-align:top; border-top:5px #ccc solid; border-bottom:5px #ccc solid; text-align:center" | ||
+ | |- valign="top" | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка1 |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка2 |x140px]] | ||
+ | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:зимарка3 |x140px]] | ||
+ | |} | ||
+ | |||
+ | |||
+ | |||
+ | ==Цікаві факти== | ||
+ | =зимарка=== | ||
+ | ====Нацмузей у Пирогові: спалять і продадуть?!==== | ||
+ | Чергова ганьба в Національному музеї народної архітектури і побуту України. Згорів цінний експонат – споруда Пастирки (зимарки) з Рахова у відділі Карпати, сектор Гуцульщина. | ||
+ | Унікальна будівля ХІХ століття. Фактично, подібних не збереглося… | ||
+ | Поки не зрозуміло – то цілеспрямований підпал, чи випадкове багаття змерзлих бомжів – споруда стоїть практично без нагляду охорони, біля лісу, тож сумнівних та випадкових осіб там чимало. | ||
+ | У Міністерстві культури зазначають, що постраждала споруда «не занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, є житлово-господарчою будівлею та складовою експозиції музею – «Карпати» в підзоні «Гуцульщина». | ||
+ | Чомусь дирекція не дбає про те, щоб забезпечити повноцінну охорону скансену – завжди чогось не вистачає. Не то грошей, не то розуму, не то чесності. Як кажуть, треба менше красти…- Віктор Тригуб. | ||
+ | Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи. | ||
+ | У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню». |
Версія за 19:47, 4 грудня 2016
Зимарка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ. Шух. І. 54, 189, 111.
Зміст
Сучасні словники
===Словник української мови Академічний тлумачний словник (1970—1980) === ЗИМА́РКА, и, жін., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Іван Франко, IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Антін Крушельницький, Буденний хліб.., 1960, 253).
==="Словопедія" === ЗИМАРКА
зима́рка іменник жіночого роду приміщення діал.
===УКРЛІТ.ORG_Cловник=== ЗИМА́РКА, и, ж., діал. Зимівля (у 2 знач.). Зимарка — в Гуцульщині хата в полонинах (Фр., IV, 1950, 530); Він вибирався на ніч до зимарки (Круш., Буденний хліб.., 1960, 253). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 3. — С. 566.
===СЛОВАРЬ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКO=== Зима́рка, -ки, ж. Зимняя хата въ полонинах, безъ печи, — въ ней живутъ работники, убирающіе сѣно, а также кормящіе стоящій тамъ скотъ.Шух. І. 54, 189, 111.
===«Словники України on-line»=== зима́рка – іменник жіночого роду
(приміщення)
Іноземні словники
===Словари и энциклопедии на Академике=== зимарка диал. зимо́вка; диал. зимо́вник Українсько-російський словник
Ілюстрації
x140px | x140px | x140px |
Цікаві факти
зимарка==
Нацмузей у Пирогові: спалять і продадуть?!
Чергова ганьба в Національному музеї народної архітектури і побуту України. Згорів цінний експонат – споруда Пастирки (зимарки) з Рахова у відділі Карпати, сектор Гуцульщина. Унікальна будівля ХІХ століття. Фактично, подібних не збереглося… Поки не зрозуміло – то цілеспрямований підпал, чи випадкове багаття змерзлих бомжів – споруда стоїть практично без нагляду охорони, біля лісу, тож сумнівних та випадкових осіб там чимало. У Міністерстві культури зазначають, що постраждала споруда «не занесена до Державного реєстру нерухомих пам’яток України, є житлово-господарчою будівлею та складовою експозиції музею – «Карпати» в підзоні «Гуцульщина».
Чомусь дирекція не дбає про те, щоб забезпечити повноцінну охорону скансену – завжди чогось не вистачає. Не то грошей, не то розуму, не то чесності. Як кажуть, треба менше красти…- Віктор Тригуб.
Обурює, що за роки директорства попа-комерсанта Бойка, було жорстко розігнано власну пожежну охорону – зекономили… А подаровані спонсорами сучасні пожежні автомобілі розкомплектовано, розкрадено і виведено з ладу. Як символи безпорадності нинішньої управлінської команди найбільшого музею Європи. У довідці журналу «Музеї України» додають: «Пастирка – типовий пам’ятник народного зодчества, характерний для високогірної зони Закарпаття. Споруда має ще одну регіональну назву – «зимарка», так як використовувалася і взимку. Щоб не возити сіно до садиби, багаті господарі будували зимарки. Влітку косили сіно і жили весь період в пастирці, а взимку виганяли сюди худобу і зимували з нею, аж поки не закінчиться сіно. Пастирки були різних типів, але обов’язково в плані мали хату та стайню».