Відмінності між версіями «Старкуватий»
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Рядок 11: | Рядок 11: | ||
|- valign="top" | |- valign="top" | ||
|style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старкуватииииий.jpeg|x140px]] | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:Старкуватииииий.jpeg|x140px]] | ||
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СР.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:СРР.jpg|x140px]] |
− | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення: | + | |style="width:20%; padding-top:1em;"| [[Зображення:РС.jpg|x140px]] |
|} | |} | ||
Поточна версія на 21:40, 17 листопада 2018
Старкуватий, -а, -е. Старообразный. Старкувата жінка.
Зміст
Сучасні словники
Академічний тлумачний словник (1970—1980)
СТАРКУВА́ТИЙ, а, е. Який має вже ознаки старої людини, не зовсім старий (у 1, 3 знач.); підстаркуватий. Софія з погордою глянула на трьох старкуватих та гладких німців, що сиділи близько неї (Леся Українка, III, 1952, 531); Була се старкувата вже дівка, що виховалася при дворі та, не вийшовши замуж [заміж], так і лишилася тут (Іван Франко, VII, 1951, 23).